Чи буде друге підвищення тарифів на електрику цього року - у Раді дали прогноз

"Енергоатом" активно проводить перемовини із потенційними кредиторами щодо будівництва двох нових енергоблоків Хмельницької АЕС. 18 червня Верховна Рада мала розглядати проєкт закону, який би дозволив це будівництво.

Ідея такого дорогого і довгострокового проєкту під час війни викликала дебати в експертній спільноті. Ніби-то потужності для енергогенерації потрібні, і думати про перспективу на ті ж самі три-п'ять років теж потрібно. Але чи на часі така масштабна інвестиція, і хто буде платити за це будівництво?

Профільний комітет ВР погодив даний проєкт закону, допустивши його до голосування у сесійній залі. Однак голова підкомітету з питань газової, газотранспортної галузі та політики газопостачання комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Жупанин висловився проти його прийняття.

"Телеграф" поговорив із Андрієм Жупаниним про питання до "Енергоатому", ядерну енергетику на майбутній енергомапі України, перспективи встановлення сонячних батарей у будинках і вірогідність повторного підвищення тарифів вже наприкінці літа цього року.

Росіяни бачать нашу залежність від атомної енергетики

– Тема побудови двох блоків на ХАЕС дуже дискусійна. Ви написали великий допис, в якому сказали, що не будете підтримувати відповідний проєкт закону. Ви чули, що говорилося на засіданні Верховної Ради, як проєкт закону представляли і обгрунтовували тощо. Що саме викликало у вас запитання?

– Одразу вас поправлю — проєкт ще не розглядали на засіданні Верховної Ради. Його мали розглянути у вівторок, 18 червня, але чомусь зняли з порядку денного. Ми розглядали його поки що тільки на засіданні Комітету. Законопроєкт я вивчав, але він дуже короткий – на півтори сторінки. Він спрямований на формальне схвалення будівництва.

Мене насторожує одразу декілька векторів ідеї цього законопроєкту. Перший вектор – розбіжність цього проєкту з вектором розвитку енергетики, який, на мій погляд, повинен бути пріоритетним для країни під час війни на виснаження.

Ми в умовах недостатньої кількості балансуючих потужностей, при загалом недостатній кількості електроенергії, яка нам потрібна вже сьогодні, хочемо витрачати гроші на якісь довгобуди, будуючи гігантоблок.

Це суперечить тому, що президент говорив нам у Верховній Раді півтора року тому – про необхідність розбудови децентралізованої енергосистеми. Те, що росіяни зараз не б'ють по атомним станціям або трансформаторам, які знаходяться поруч із ними, не означає, що вони не будуть по ним бити. Більш ніж переконаний, що росіяни бачать нашу залежність від атомної енергетики і 100% будуть пробувати якимось чином вивести ці станції з ладу. Без цього їх мета погасити нашу енергосистему недосяжна.

Президент поїхав на UFC в Берлін і сказав, що ми побудуємо один гігават маневрової генерації. Замість того, щоб думати, як реалізувати обіцянку президента нашим міжнародним партнерам, Верховна Рада займається розлядом проєкту закону про будівництво блоків атомної електростанції. Ніби права рука не знає, що робить ліва.

Друге. Вартість проєкту не зрозуміла. Я питаю у міністра енергетики, питаю у директора Енергоатому: "Яка вартість проєкту?" А вони оперують цифрами 2017-го року — 72 мільярди гривень. Достатньо просто взяти цю цифру, дисконтувати її щорічний рівень інфляції в країні за останні 8 років, і у вас виходить вже 135 мільярдів гривень. І це ще сто відсотків не фінальна ціна.

Незрозуміло джерело надходження цих 135 млрд грн. Де вони їх будуть брати? Нас будуть фінансувати міжнародні партнери? Дадуть кредити іноземні банки? "Енергоатом" не розкриває, з ким і про що йдуть розмови.

Питання ще в тому, що "Енергоатом" — державна компанія. І ризики, і відповідальність – все одно на державі. Якщо у компанії не буде обігових коштів, щоб платити по кредитам, то навряд чи ми можемо собі уявити, щоб кредитори забрали собі в управління атомні електростанції у якості стягнення заборгованості по кредиту. Держава в будь-якому випадку буде якимось чином включатись – вливати кошти, субсидіювати або, врешті решт, видасть державні гарантії. Треба розуміти, що тут в принципі немає "безкоштовного обіду", як вони нас переконують.

Як російський реактор перетворився на радянський

– Ви згадували про купівлю російських ядерних реакторів.

– Це те, що для багатьох депутатів є першочерговим фактором не підтримувати законопроєкт. "Енергоатом" чітко говорить, що ядерні реактори будуть придбані з недобудованої болгарської атомної електростанції "Белене". Це було першою причиною ставити питання. Ці ядерні реактори болгарам у 90-роках продав російський "Росатом". Нас переконують: це реактори ВВЕР-1000, які працюють на радянській технології, а не російській. А до розробки радянських ядерних технологій були дотичні і українці, значить — проблем нема.

Технологія-то радянська, але факт є фактом: виробником реакторів, які наш уряд хоче купити у болгар, є "Росатом". Апелюючи мені на засіданні комітету, Міністр енергетики сказав: реактори не російські, вони болгарські, ми ж у болгар їх купуємо. То може давайте взагалі відновимо економічні зв’язки з росією тільки через Болгарію або іншу третю країну?

Ми однією рукою просимо накласти санкції на "Росатом" і російську ядерну енергетику, а другою хочемо купити ядерний реактор їхнього виробництва. Сюрреалізм, одним словом.

І це я вже мовчу про питання ліцензування та введення в експлуатацію реактору, якщо його придбають і побудують. Але це не те саме, що купити автомобіль.

У випадку із реакторами нам потрібна сертифікована організація, яка наладить правильні процеси, в тому числі — запуску реактора, зробить перевірку його налаштувань тощо. Єдина організація, яка це може робити, це дочка "Росатома", тому що це російський реактор. Нам міністр говорить, що у нас достатньо своїх кваліфікованих спеціалістів, але …це ж не авто на сервісну станцію відвезти, вірно?

– Якщо це реактори, які працювали, хто може оцінити їх вартість?

– Наскільки я знаю, то ці реактори ніколи не працювали. Вони були придбані, доставлені в Болгарію, але сама станція так ніколи і не запрацювала. І тут дуже доречне питання: а в якому стані ці реактори після років простою? Ба більше: скільки вони можуть коштувати? І я про це також говорив на засіданні комітету.

Нас переконують, що Болгарія наче згодилася продати по дуже вигідній ціні, лише за 600 мільйонів доларів. Але жодних письмових домовленостей між сторонами щодо цього нема. То ж якщо болгари передумають і скажуть: ні, не 600 мільйонів, а мільярд, що будемо робити? У нас немає альтернативи. Тому загалом це дуже сумнівна пропозиція зі сторони "Енергоатому" – будувати ці атомні енергоблоки.

Міні-атомні станції — це питання багатьох років

– А якби мова йшла про будівництво на базі американських технологій?

– Тут вже інші питання: чи це нам в принципі потрібно? Чи є у нас в умовах війни гроші на це? Міністр фінансів недавно сказав, що нам не вистачає 250 мільярдів гривень для фінансування видатків на війну. А тут ми хочемо зараз розпочати будівництво атомних електростанцій, яке займе, мінімум, п’ять років і на яке буде витрачено кілька мільярдів доларів. Ну і взагалі – чи потрібна нам додаткова базова генерація, чи нам достатньо тієї, яка є? Можна варто спрямувати зусилля і кошти на розбудову маневрової генерації? . Наприкінці минулого року я написав статтю для "Економічної правди" про те, що можна зробити, щоб у нас швидко з’явилася додаткова генерація, яка якраз і допоможе енергосистемі стати децентралізованою. Обов’язково раджу прочитати. Але якщо одним словом, то висновок такий: не обов'язково будувати ці гігантоблоки. У нас є багато доступних варіантів.

– Чи обговорюється варіант розбудови міні-атомних станцій? Якщо нам важлива атомна енергетика і мережа генерації має бути децентралізована? Ми бачимо з останніх новин, що навіть Біл Гейтс почав розбудову власної міні-АЕС на натрієвих реакторах.

– Станом на сьогодні, це більше про розмови. Якщо я не помиляюсь, а я досліджував це питання, наразі у світі працюють тільки 3 малі модульні ядерні реактори: у Росії, Китаї та Індії.

До технології дійсно дуже багато уваги, але потрібні ще роки, щоб її почали активно використовувати у світі.

Чи можливо побачити такі реактори в Україні? Ми можемо з вами побитися об заклад, що за наступні п'ять років ви не побачите в Україні жодного збудованого малого ядерного реактора.

Навіть коли світ випробує відповідну технологію, у нас ще займе багато років, щоб до неї придивитися, придбати, встановити і ввести в експлуатацію. Тому для нас це питання багатьох років, тоді як електроенергія потрібна країні вже завтра.

Сонячні панелі — не панацея

– Зараз йде шалена популяризація сонячних панелей. YASNO запустили цілу програму по їх комплексному встановленню. Як ви ставитесь до цього тренду?

– В наших умовах це не панацея. Потрібно чітко розуміти, для чого конкретно вам, як користувачу, вони можуть бути потрібні? Тому що є випадки, коли сонячні панелі можуть допомогти. У мене є такі приклади, які стали можливі завдяки прийняттю мого законопроєкту (№9011-Д). Ним підприємцям дозволили встановлювати сонячні панелі для покриття власного споживання і вироблення та продажу залишків в мережу. Таким чином деякі підприємства скорочують споживання в мережі і навіть діляться залишками виробленої електроенергії. Це позитивна історія.

Друга історія – поставити сонячну електростанцію для цілей обслуговування мешканців багатоквартирного будинку. Це не працює. У будинку доволі велике електроспоживання, а встановити можна лише невелику електростанцію – площа даху і подвір'я невеликі. Виробленої електроенергії вистачить хіба що на освітлення прибудинкової території, сходових клітин і, можливо, роботу невеликого ліфта. І це в сонячний, літній день при максимальній роботі панелей. Тобто така модель не спрацює, а витрати на придбання панелей великі.

В такому випадку краще не вкладатись в сонячні батареї, а ставити генератор.

У домогосподарстві можна поставити сонячні панелі для потреб вашого будинку. Але це буде варіант для забезпечення домогосподарства, а не для заробітку. Тобто ви вже не розраховуєте на ніякий зелений тариф. Якщо у вас немає куди вкласти 20-25 тис доларів, ви ставите сонячні панелі, цим самим трошки зменшуєте споживання із централізованого енергопостачання і платіжку за електроенергію.

– Якщо людина вже інвестувала чи вперто планує інвестувати у сонячні панелі, в перспективі це може бути актуально?

– Потенційно — так. Тому що динаміка цін за останні півтора роки показує, що ціна на електроенергію для населення буде рости. Тому це вам зекономить гроші. Але ставте собі одразу сонячні панелі з інвертором. Коли в мережі не буде світла, у вас буде світло від сонячної генерації.

Одним словом, бігти купувати сонячні панелі не потрібно. Кожен повинен чітко розуміти своє енергоспоживання, свій портрет як споживача, свої потреби, своє місце знаходження і потрібні опції. І накладаючи ці обставини одна на одну, знайти відповідь на питання, чи допоможуть саме вам сонячні панелі.

Що буде з тарифами на електрику

– Якщо заговорили за тарифи. Є побоювання, що наприкінці літа нам підвищать вартість електроенергії ще раз. Нібито на засіданні Уряду було сказано так: "До кінця літа підвищення тарифів більше не буде". Тобто — до кінця літа, не до кінця опалювального сезону.

– У мене немає точної інформації з цього приводу і не може бути. Але у мене є внутрішнє відчуття, яке базується на роботі протягом останніх п'яти років у профільному комітеті ВР і на розумінні роботи нашого Кабінету міністрів України. Виходячи з цього, особисто я не очікую підвищення тарифів на світло мінімум до наступного року.

Чи варто було піднімати тариф зараз? Це дискусійне питання. З одного боку, держава дуже довго субсидіювала тариф на електроенергію для населення. З іншого боку, за даними Світового банку майже 30% українців вже живуть за межею бідності.

Загалом мені здається, що ми маємо прийти до етапу, коли тариф на електроенергію буде ринковим, і тоді не буде спекуляцій на тему, яким він повинен бути: низьким чи високим. Він має бути ринковим. А що робити тим, у кого немає грошей купити електроенергію по ринковій ціні? Отримати монетизовану субсидію від держави. Але якщо спитаєте, чи варто саме в розпал війни переводити населення на ринковий тариф за електроенергію, то тут моя відповідь: тільки після закінчення війни.

– Чи розуміє профільний комітет ВР, чому тариф саме такий і куди підуть гроші від підвищення тарифів на електроенергію?

– Те, як мотивує дане підвищення уряд – нам потрібні гроші на ремонтні роботи і на відбудову і захист енергосистеми. З іншого боку, торік підвищували тарифи під тим самим соусом. Питання: де захист? Не зрозуміло.

Друге пояснення: підняти тариф, щоб він більш-менш покривав витрати "Енергоатому". Але ж ніхто не розуміє витрати "Енергоатому". Одним словом, запитань до підняття тарифу на електроенергію для населення багато.

– Наприкінці 2024 року завершується дія п’ятирічної угоди про транзит російського газу територією України. Що далі? Транспортування газу із Азербайджану?

– Наразі точного розуміння немає. За останні чотири місяці було мінімум три різні позиції по цьому питанню. З одного боку, ми від транспортування газу отримуємо дохід – мільярд доларів на рік. Цей газ закуповують наші партнери, країни ЄС, які вже багато разів казали, що для них поставки цього газу важливі. Плюс у нас транспортуванням газу займається величезна компанія "Оператор ГТС", де працює 12 тисяч людей. Тобто, якщо не буде транзиту, скоріше за все багато людей опиниться на вулиці.

З іншого боку, росія на транспортуванні нами свого газу до Європи заробляє в рік 7-10 мільярдів доларів.Тут немає простого рішення.