Український бізнесмен зі списку Інтерполу в розпал війни веде бізнес в Європі

Кримінальні справи на Батьківщині і перебування у міжнародному розшуку не заважають скандальному українському бізнесмену Дмитру Федотенкову вільно себе почувати у австрійській столиці. Тут у Відні у співпраці з місцевими рестораторами він розвиває мережу закладів преміум класу. Питання до їх роботи виникали як у правоохоронців, так і у преси, але, здається, нашого співвітчизника це не дуже бентежить. Так само як і не муляє українцю співпраця на російському ринку з консорціумом, керівництво якого має в консультантах Медведчука – брата колишнього депутата-зрадника.

"Телеграф" дізнався, що відомо про закордонний бізнес українця, що "прославився" махінаціями у будівельній сфері, та яким чином йому вдалося у розпал війни залишити за собою контроль за мережею закладів харчування на теренах країни-агресора.

"Боровся" з контрабандою і дружив зі "слугою народу"

В Україні ім’я 44-річного Дмитра Федотенкова асоціюється перш за все з мережею ресторанів "Tarantino Family" та будівельною корпорацією "Укрбуд". Але в "анамнезі" у бізнесмена були й інші сфери діяльності. З відкритих джерел відомо, що в 2008 він разом з Сергієм Матвієнко був власником товариства з обмеженою відповідальністю "Агама Трейд" – українського філіалу російської компанії з постачання продуктів глибокої заморозки. В тому числі і європейських морепродуктів. Компанія працювала в тісному контакті з партнерами з РФ, мала переробне підприємство на території Київської області, але в жовтні 2020 року, за даними Clarity Project, припинила своє існування.

І вже тоді до Федотенкова були питання у правоохоронців. В медіа є згадки про те, що його підозрювали в контрабанді креветок, ухиленні від сплати податків на додану вартість та порушенні порядку ведення податкового обліку. Чи поніс він за це покарання, інформація у відкритих джерелах відсутня. При цьому один з телеграмканалів висловлював припущення, що вільно почувати себе на цьому ринку Федотенкову допомогали приятельcько-партнерські стосунки з ексдепутатом від партії "Слуга народу" Юрієм Арістовим (втратив мандат через відпочинок на Мальдівах у розпал війни). Останній був також дотичний до компанії, що імпортувала живі морепродукти і рибу преміум класу, а його колишня дружина Марина займалась ресторанним бізнесом.

Мав Федотенков й досвід роботи у якості чиновника. В березні далекого 2010-го його призначили на посаду заступника голови Державного комітета рибного господарства України. Тоді Федотенков розповідав журналістам про плани щодо повернення океанічних суден, що працювали в офшорних зонах і не приносили кошти країні, боротьбу з браконьєрством і контрабандою чорної ікри, квотування імпорту риби тощо.

По реальні здобутки в цьому напрямку Федотенкова загалу невідомо, а пізніше він активно критикував управлінську систему, до якої намагався приєднатися. Наприклад, заявляв в ефірі програми "Свобода слова": що "найбільший плюс, це коли держава нікуди не втручається". Розмова відбулася в 2020-му році в розпал пандемії коронавірусу в контексті обмежувальних заходів для ресторанів.

Тоді Федотенков бідкався, що був змушений відправити у відпустку за власний рахунок 3 тисячі працівників. І наголошував, що в цьому бізнесі він 20 років, а попутно згадував, що ще займається "сервісом та готелями".

Під час війни російський слід в ресторанах не зник

Саме на цей період – з 2017 по 2021 рік – припадає найбільша активність Федотенкова у ресторанній галузі. В українські столиці під маркою "Tarantino Family" (за ним стоїть ТОВ "ФМ Групп", керівниками якої є Дмитро Федотенков та Сергій Матвієнко, а основним власником – кіпрська компанія "АНТОРЕАЛ ІСТЕЙТС ЛІМІТЕД", плюс 1% володіє Ігор Бородавко – Авт.) працювало 57 закладів японської, італійської, української кухонь. Це, зокрема "Мураками", "Руккола", "Вілла Рів'єра", "Tarantino Italian&grill", "Варенична на Хрещатику", а також мережі домашньої кухні "Смачна картопля" і "Дрова", піцерії "Папа Джон", кав'ярні "Кава тайм" тощо. Ще 17 закладів ТОВ "ФМ Групп" діяли в Москві та один в Лондоні.

З початком повномасштабного вторгнення від співпраці з Росією Федотенков публічно намагався дистанціюватися. Та в червні 2022 року стало зрозуміло, що лише формально, адже саме тоді вибухнув скандал з російським слідом у відомій мережі.

"Власники мережі ресторанів, кількість яких налічує до 70 закладів, 12 з яких розташовані у Москві, зберегли контроль над бізнесом на території країни-агресора, шляхом перейменування московської частини бізнесу та передавши її в управління компанії, підконтрольній відомому російському ресторатору. Слідством також встановлено, що учасники схеми займалися легалізацією грошових коштів, отриманих в Україні незаконним шляхом з подальшим виведенням їх на територію рф, а також на рахунки кіпрської компанії, через яку здійснювалося фінансування та управління бізнесом в росії", – йшлося в офіційному повідомленні Київської міської прокуратури.

По факту дій, направлених на підрив національної безпеки та підтримання держави агресора після силового вторгнення на територію України (ч. 3 ст. 110-2 КК України), прокуратура відкрила кримінальне провадження та провела обшуки в офісі групи компаній, що керувала розгалуженим ресторанним бізнесом.

І хоча назву мережі прокуратура не оголошувала, кількість закладів, та робота на російському ринку у бекграунді швидко навела журналістів на думку, що йдеться про "Tarantino Family". Підтвердження цьому є і в документах, зокрема в ухвалі Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2023 року йдеться про арешт майна, вилученого під час обшуку в офісі ТОВ "ФМ Групп", яка керує ресторанним брендом.

В цьому ж документі зазначено, що в Росії "Tarantino Family" в певний момент стало "Rest Family". При цьому український бренд фактично був там представлений двома – "Тar" та "Ant.ino", тобто те ж прізвище американського режисера, тільки розділене навпіл. За ними стоїть кіпрська компанія "Shemerdo investments" і саме вона володіє правами на торгівельні марки "Варенічна №1", "Руккола", "Жадібний лось", що були зареєстровані на Федотенкова і партнера.

Та ж компанія є власником ТОВ "Рестхолдинг", що є керуючою компанією "Rest Family", і входить до концерну "Россіум". В його складі і інвестиційно-девелоперський холдинг "Інград", що працює на ринку житлової та комерційної нерухомості московського регіону. Контролюють "Россіум" два олігархи Роман Авдєєв та Сергій Сударіков, що підтримують Путіна, а радником гендиректора з інвестицій у нефінансові активи є Сергій Медведук – брат Віктор Медведчука – колишнього нардепа, звинуваченого в Україні в держзраді.

ЗМІ оприлюднили припущення, що за російську частку "сімейного бізнесу" могли відповідати батьки дружини Федотенкова Юлії (дівоче прізвище Бородавко). Нібито на Ігоря та Тетяну Бородавко були зареєстровані підставні юридичні особи, які й дозволяли вести бізнес і отримувати прибуток на території країни-агресора. І прізвища тестя, як повідомлялось, є серед власників української мережі.

В медіа згадувалось, що Юлія, як і її батько, – уродженка Росії та нібито навіть має паспорт з двоголовою куркою. Але на її сторінках у соцмережах зазначено як рідне місто – Київ, а місто навчання – Львів. Вона сама позиціонує себе як співзасновниця і співвласниця (обов’язки ділить з Надією Хачатуровою) кафе-сироварні "Мацоні" і кавказького ресторану "Чачаварня". З початком війни Федотенкова публікувала пости з засудженням дій РФ, збори на підтримку військових, співчуття постраждалим від обстрілів ворога.

Від проблемної мережі вчасно позбувся

У компанії від звинувачень відбились офіційною заявою (її наводить, зокрема, сайт Obozrevatel з посиланням на офіційний сайт, який наразі видає помилку). В ній назвали звинувачення безпідставними і такими, що мають ознаки недоброчесної конкуренції. Плюс наголосили, что правоохоронці насправді тиснуть на бізнес і нанесли своїми діями шкоду репутації. В якось козиря в рукаві, який традиційно використовується для доведення проукраїнської позиції, наголосили: в перші дні війни ресторани годували військових, тероборонівців та цивільних, витративши на це 25 млн. гривень.

Щоб з'ясувати, на якому етапі перебуває розслідування і чи дійсно справа стосується відомого ресторанного бренду, "Телеграф" надіслав запит до Генпрокуратури. Його переадресували ще в середині серпня до "розпорядника інформації" Подільської окружної прокуратури міста Києва. Але на момент виходу матеріалу відповіді звідти не надходило.

Наразі Федотенков не має відношення до "Tarantino Family", бо ще в вересні 2022-го разом з партнером Сергієм Матвієнком продав його. В коментарі The Village Україна бізнесмен наголошував, що на таке рішення його наштовхнули "події кінця травня", тобто обшуки і відкрита кримінальна справа. Орієнтовна вартість угоди, за даними українських медіа, становила 10-12 млн. доларів.

Новим власником мережі ресторанів (включає, за даними офіційного сайту, ресторани "Муракамі" та "Рукола", "Хачапурі та вино", Market plaza, Circolo Centraleе, Spezzo, "Буффаліно", Компот, Одеса Мама", а також службу доставки) став бізнесмен з Німеччини Флоріан Болен, якому належить мережа German Kraft Beer у Великій Британії та Німеччині. Тоді ж він оголошував про плани створити фуд-хол у австрійській столиці Відні та реконструювати Житній ринок в Києві (в частині вітчизняного об’єкта свої зобов’язання не виконав – Авт.).

За махінації з забудовником оголошений в міжнародний розшук

Паралельно з ресторанним бізнесом Федотенков реалізовував свої підприємницькі таланти і в будівельній галузі. Зокрема, став співвласником компаній з державної корпорації "Укрбуд". В коментарях виданню NB у 2019-му році бізнесмен повідомляв, що йому належить половина активів. Нібито частиною фірм він володіє в рівних долях з екснардепом і забудовником Максимом Микитасем (з державною корпорацією "Укрбуд" співпрацював з 2010 року: спочатку як власник приватних фірм, що працювали на держкорпорацію, потім як президент, а згодом отримав повний контроль над холдингом – Авт.), а частиною – з колишнім юристом "Укрбуду" В’ячеславом Мармишем. Плюс Федотенков викупив у Микитася одну з будівель заводу "Арсенал", яку планувалося перетворити на бізнес-центр.

Але саме в цей час в "Укрбуда", що за попередні шість років здав в експлуатацію 57 будинків, почались проблеми. Темпи будівництва різко знизились, а Микитась став фігурантом кримінальної справи. Національне антикорупційне бюро і Спеціалізоване антикорупційна прокуратура запідозрили забудовника в махінаціях з відомчим житлом. Зокрема, це привезло до втрат лише Нацгвардією 81 млн гривень.

При цьому Микитась, відбиваючи атаки на себе, виступив в ролі обвинувача своїх партнерів – Федотенкова і Олега Майбороди – керівника ТОВ "Укрбуддевелопмент", частини державної корпорації "Укрбуд". Він говорив про рейдерство з їх боку, а також не скупився в інтерв’ю на критичні оцінки ділових якостей ресторатора. Зокрема, називав його "звичайним адміністратором", якому нібито нічого не належить. Він також наголошував, що Федотенков з Майбородою обіцяли йому потужних інвесторів для завершення будівельних проектів. Але зобов’язань не виконали, натомість заволоділи корпоративними правами і майном.

В 2022 році Державне бюро розслідувань відзвітувало про розкриття злочинної групи, що у 2019-2021 роках підробляла довіреності для незаконних реєстраційних дій у держреєстрах. Підозру у протиправному заволодінні майном підприємства "Укрбуд" отримали 13 людей. Організатором оборудки згодом був названий Федотенков (ч.3 ст. 27, ч. 3 ст.206-2 та ч.3 ст. 27, ч.3 ст. 209 КК України). А у липні 2023 року стало відомо, що ресторатор-забудовник мав би чекати завершення розслідування під вартою. Адже саме такий запобіжний захід йому було обрано Печерським районним судом Києва.

Правда, виконати це рішення вже не було можливості, адже Федотенков перебував поза межами України. Покинув він країну ще на початку повномасштабного вторгнення і досі є недоступним для вітчизняної правоохоронної системи та й, здається, що і для закордонної. Такий висновок можна зробити з відповіді Генпрокуратури України на запит "Телеграфу" щодо поточного стану гучної справи. "Під час розслідування у даному кримінальному провадженні, відповідно до постанови слідчого, підозрюваного Ф. оголошено у міжнародний розшук, а досудове розслідування припинено", – йдеться у листі. При цьому у відомстві не повідомили, а чи закінчене розслідування щодо інших фігурантів, чи передані обвинувальні акти до суду і чи не розпочались вже судові засідання. Аргументується це тим, що запитувана інформація містить "таємницю досудового розслідування, яка охороняється спеціальним законом".

Бізнес на двох – запуск ресторанів у Відні відбувався не без проблем

Поки Інтерпол не може знайти та затримати Федотенкова, він неодноразово ставав героєм публікації австрійської преси. Адже саме у столиці цієї європейської країни Відні фігурант кримінальних справ намагається, як і на батьківщині, заробляти гроші на звичній йому справі. І не дуже це приховує. Зокрема, на запит видання "Datum" щодо звинувачень у співпраці з ворогом, які йому висунули на Батьківщині, Федотенков повідомляв: "Я приїхав до Відня в лютому 2022 року з планом займатися тут своєю професією бізнесмена, оскільки Австрія є мирною та соціально стабільною країною з надзвичайно малою корупцією, а Відень також надзвичайно гарне місце".

Але, можливо, не тільки ці моменти роблять австрійську столицю гостинною для людини з таким неоднозначним минулим. За словами наших співвітчизників, що там мешкають, цьому можуть сприяти і загальні проросійські настрої, які панують в країні.

- У Відні багато к**апських грошей — і в нерухомості, і в бізнесі. Адже їх тут дуже багато, і почувають вони себе вільно. Австрія, напевно, має найсильніші проросійські настрої з європейських країн, – говорить співрозмовник "Телеграфу".

При цьому варто зазначити, що в Австрії достатньо легко реєструвати фірми (під ключ це зроблять за 9500 євро) і вести підприємницьку діяльність. Статутний капітал для заснування Gesellschaft mit beschränkter Haftung (GmbH – аналог наших товариств з обмеженою відповідальністю і саме в такому формату здійснюється 80% прямих іноземних інвестицій – Авт.) стартує від 35 тис євро, а для Aktiengesellschaft (AG – акціонерного товариства) – від 70 тис. євро.

У Відні Федотенков на початку свого там перебування вів бізнес разом з дружиною Юлею. Наприклад, австрійські журналісти встановили, що через рієлторську фірму, що належить Дмитру, купувались приміщення для майбутніх закладів харчування. В згаданій статті "Datum" зазначається, що, наприклад, на документах щодо нерухомості, де розташувався ресторан італійської кухні "Buffalino" (з такою ж назвою працюють і заклади у Києві тепер вже під керівництво Флоріана Болена, один ресторан розташований біля метро "Мінська", другий – "Арсенальна" – Авт.), стоять підписи самого Федотенкова. І частину коштів для цього – 990 тис. з 2 млн євро – йому дав в кредит один з місцевих банків, який мав би ретельно перевіряти клієнта на предмет застосування до нього санкцій або дотичності до відмивання коштів.

Крім того, вдвох з дружиною Федотенков керував кейтеринговою компанією, до якої входив ресторан "Iris Modern Greek". Плюс сама Юлія була одноосібною власницею фірми "Geho30 Restaurant GmbH", за місцем реєстрації якої (Gersthofer Straße 30), працював ресторан ізраїльської кухні "Rubi". Пізніше ця ж компанія викупила два ресторани "Freiraum" і "Funky Izakaya" на Mariahilfer Straße, та стала керувати "Café La Jolie" на Judenplatz. Про що писало видання Der Standart. Разом з колегами з "Datum" вони повідомляли, що "Rubi" виявився проблемним закладом для власника. Через те, що він був розташований на першому поверсі житлового будинку, а ремонт супроводжувався шумом та пилом, почали бунтувати мешканці. І з'ясувалося, що роботи проводились без консультації з іншими власниками, плюс їх здивували розміри перголи – навісу, що облаштував ресторан. Також журналісти повідомляли, що заклад почав приймати відвідувачів до отримання відповідної ліцензії на роботу кухні.

Українське "коріння" ресторану непрямо підтверджувало і те, що персонал складався з наших співвітчизників. До речі, і в інших закладах, до яких причетний Федотенков, та сама історія. На цьому наголошували і журналісти видання Der Standart.

- Наскільки знаю, власники подавали це так, що вони допомагають людям рятуватися від війни, – говорить співрозмовник нашого видання. – При цьому свої обіцянки перед ними в частині розміру оплати чи умов проживання не дотримувались. Люди працювали по 12 годин шість днів на тиждень за мінімальну плату плюс без страхування і оплати лікарняних. Жили в кімнатах на кілька осіб в помешканні, стан якого можна порівняти з гуртожитком в Україні десь так 20-30-річної давності. Звісно, що проти цього навряд чи хтось намагався бунтувати, бо люди боялись залишитися без роботи і бути депортованими з країни.

Плюс і серед відвідувачів було багато українських багатіїв і селебретіс. Наприклад, в "Rubi", про що писав і український глянець, періодично проводились різні заходи жіночого бізнес-клубу "The One in the Million", серед учасниць якого і власниця ресторану Юлія Федотенкова. Періодично приймав їх і згаданий "Buffalino".

Стратегія змінилась – залучення українців лишилось

З часом за даними австрійських медіа, які підтвердили джерела "Телеграфа", Федотенков став більш обережним і намагався "не світити" свою участь у бізнесі. Якісь заклади перепродав, в інших діяв через місцевих бізнесменів. Наприклад, у таких проєктах, як ресторан з японською кухнею "Ziizuu" і стейкхаус "Maya Garden" бере участь компанія віденського інвестора з нерухомості Маркуса Тойфеля. При цьому певні послуги, наприклад, з замовлення меблів, їй надавала згадана фірма "Geho30", що зареєстрована на дружину Федотенкова. А під час реконструкцій будівель були залучені українські працівники.

– В цьому "Ziizuu" — танцівниці, дорогі коктейлі — за цінами, які не дуже собі дозволяють австрійці, навіть ті, що мають достатньо грошей, – говорить джерело "Телеграфу". – Тож контингент більш з вихідців з пострадянських країн, в тому числі й росіян. І, здається, власники зробили певні висновки та стали долучати до роботи нормальний стафф (сленгова назва персоналу ресторанів – Авт.), який вільно володіє англійською мовою. Хоча, навіть те, що стали використовувати старі назви закладів, які вони викупають, не дуже вводить в оману місцевих. Вони проходять повз і кажуть: "О, це ж тепер ресторан того українського олігарха". Звісно, є й модні місця, які активно відвідують австрійці. Це, наприклад, Gleis/Garten – великий фуд-хол.

До речі, цим проєктом, що об’єднав на території старого каретного двору дев’ять ресторанів і власну пивоварню, керував Флоріан Болен. Нібито той самий німецький бізнесмен, якому українець продав "Tarantino family" у 2022-му. Серед закладів тут представлений і згаданий ресторан грецької кухні "Iris", що належить дружині Федотенкова. При цьому на питання австрійських журналістів щодо особистих контактів з українцем і партнерства з ним, місцеві бізнесмени або не відповідають, або наголошують, що жодні стосунки з ним не підтримують.

Наші співвітчизники кажуть, що сам Федотенков час від часу з’являється в закладах, які з ним пов’язують. По віденській столиці він пересувається на автомобілі Mercedes-Benz представницького класу з особистим водієм і здається, не дуже ховається. Журналістам до того ж відома адреса, де він мешкає разом з дружиною, та адреси реєстрації фірм, які вони використовують для створення та управління ресторанами. Тож виглядає дивним, що попри кримінальні справи на Батьківщині і залучення до пошуків Інтерполу, українському бізнесмену вдається тривалий час уникати повернення в Україну і відповідальності за вітчизняними законами.

Ймовірно, Федотенков добре обізнаний з практикою екстрадиції підозрюваних у злочинах з Австрії. За повідомленням медіа, в цій європейській країні від початку повномасштабного вторгнення кілька разів відмовили нашій країні в поверненні громадян. Йдеться зокрема про ексголову Конституційного суду України Олександра Тупицького, колишнього керівника VAB Банку Олега Бахматюка та інших. Аргументи австрійців – турбота про безпеку. "За висновками австрійських судів, у зв'язку з воєнною ситуацією не можна виключати загрозу життю та здоров'ю осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі в Україні, а отже, існує ризик порушення статті 3 Європейської конвенції з прав людини", – цитували пояснення Міністерства юстиції Австрії в Укрінформі.

При цьому міжнародне право, що містить принцип "видай або суди", дає можливість австрійцям проводити внутрішні кримінальні провадження проти осіб, щодо яких існує запит про екстрадицію. Але наразі про такі дії стосовно Федотенкова невідомо.

"Телеграф" і надалі слідкуватиме за ходом розслідування справ, фігурантом в яких є наш співвітчизник.