Забуваймо про суржик: як правильно назвати "перчатку" українською

Останнім часом все більше наших співгромадян свідомо перейшли на українську мову. Це чудова тенденція, яка сприяє зміцненню національної ідентичності.

Однак у процесі переходу іноді трапляються мовні помилки, зокрема вживання суржикових слів. Одним з таких прикладів є слово "перчатка". "Телеграф" з'ясував, як його перекласти правильно.

Чому "перчатка" — це неправильно

Слово "перчатка" відсутнє в українській мові. Це типовий приклад суржику та русизму, якого слід уникати. Вживання таких слів не лише збіднює нашу мову, але й перешкоджає її природному розвитку.

Як правильно

В українській мові є два чудових відповідники:

1. Рукавичка — це основний термін для позначення цього аксесуара. За визначенням Академічного тлумачного словника української мови (СУМ): "Рукавичка – Виріб з тонкої тканини, шкіри, бавовняних ниток і т. ін. з відділеннями (для всіх пальців), який надівають на кисть руки." Приклад використання: "Вам не здається, що море пестить вашу щоку лайковою рукавичкою?" (Юрій Яновський)
2. Рукавиця — це альтернативний варіант, який також можна вживати. СУМ дає таке визначення: "Рукавиця – Виріб з цупкої теплої тканини, шкіри, вовняних ниток, хутра і т. ін. з відділенням (для великого пальця), який надівають на кисть руки у холод або для роботи." Приклад вживання: "Бійці йшли у валянках, теплих шапках і теплих рукавицях" (Григорій Тютюнник)

Як запам'ятати

Щоб легко запам'ятати правильний варіант, зверніть увагу на корінь слова — "рука". Це логічно, адже цей аксесуар ми надягаємо саме на руки.

Раніше "Телеграф" розповідав, як сказати українською мовою "простинь" і "підодіяльник". Ці предмети щоденного вжитку також називають неправильно.