Будуть відповідати: стало відомо, хто зірвав контракти по "Мавіках" та чи вдалося виправити ситуацію

Агенція оборонних закупівель (АОЗ) у період з 15 вересня по 29 жовтня 2024 року поставила на фронт 4460 БпЛА Mavic. З них 2450 шт. — Mavic 3T та 2010 шт. — Mavic 3Е. Ці апарати були оперативно законтрактовані АОЗ замість тих, закупівля яких була зірвана з вини недобросовісних постачальників.

Це випливає з відповіді АОЗ на запит видання "Телеграф", який стосувався розповсюдженої у вересні інформації про відсутність постачання українським силам оборони безпілотних літальних апаратів у серпні-вересні 2024 року.

В АОЗ пояснили, що винними у зриві поставок виявилися 2 українські компанії та один зарубіжний контрагент, які до цього попередньо формально пройшли перевірку надійності.

"Компанії, з якими були укладені договори, пройшли кваліфікацію, оскільки підтвердили досвід виконання аналогічних договорів, і перемогли в тендерах із найбільш економічно вигідними пропозиціями. Тому згідно з тендерним законодавством ми повинні були укласти контракти з цими компаніями", — йдеться у відповіді Агенції оборонних закупівель.

За даними АОЗ, одна з українських компаній уклала контракти з Агенцією на постачання 600 шт. БпЛА зі строком до 30.06.2024, з яких було поставлено лише 521 шт. із затримкою. Зі ще 350 шт. "мавіків", законтрактованих із цією компанією зі строком постачання до 15.08.2024, станом на 05.11.2024 не поставлено жоден БпЛА.

"Водночас ще одна українська компанія, з якою Агенція законтрактувалася на 400 шт. БпЛА станом на 05.11.2024 не поставила жодної одиниці товару, та відмовилася від виконання контракту. Агенцією укладено 3 державні контракти на постачання 600 шт. БпЛА з іноземною компанією. Станом на 05.11.2024 жодної одиниці товару не було поставлено", — йдеться у відповіді на запит "Телеграфу".

Згідно з відповіддю АОЗ, урядом України було прийнято рішення, яким виділено додаткові кошти на закупівлю БпЛА.

"За ці кошти з 15.09.2024 по 29.10.2024 було поставлено 2450 шт. Mavic 3T та 2010 шт. Mavic 3Е. Частина таких контрактів передбачала стислі терміни поставки. З урахуванням нагальних потреб Збройних Сил України Агенція законтрактувала частину БпЛА напряму шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару та з умовою післяплати за поставлений товар. Такі контракти були укладені з перевіреними та доброчесними постачальниками, які позитивно проявилися в попередньому досвіді співпраці", — наголошують в Агенції оборонних закупівель.

При цьому компаніям, винним у зриві оборонних поставок, хоч вони ще і не отримали кошти (оскільки, за даними АОЗ, "усі закупівлі відбуваються за умовами 100% післяплати"), все одно доведеться виплатити пеню виходячи з вартості контрактів.

"Відповідно до умов контракту визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов’язань за Контрактом Сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства та Контракту. Тож, за затримку постачання Контрактом передбачені штрафні санкції, зокрема пеня в розмірі 0,1 % від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення та додатково 7 % при затримці в понад 30 днів. Наразі Агенцією здійснюється претензійно-позовна робота щодо контрагентів, які не виконують або неналежно виконують взяті на себе зобов’язання по Контракту", — йдеться у відповіді Агенції.

Можливими причинами зриву контрактів в АОЗ вважають переоцінення контрагентами власних можливостей та ситуацію в КНР.

"Серед можливих причин зриву постачання, на нашу думку, можуть бути надто великі зобов’язання, які компанії (контрагенти) взяли на себе та не оцінили об’єктивно власні можливості (спроможності). Також складні ланцюги постачання товарів (комплектуючих) та санкції Китайської Народної Республіки щодо експорту БпЛА можуть ускладнювати виконання договірних зобов’язань", — зазначають в АОЗ.

Додамо, що в Агенції залишили за дужками питання "Телеграфу" щодо можливої наявності умислу в зазначеній ситуації, і щодо участі у розслідуванні причин зриву постачання правоохоронних органів.

Нагадаємо, в середині вересня у соцмережах та ЗМІ з’явилася інформація, що з 16 серпня – по 16 вересня ЗСУ отримало від Міноборони усього 50 БпЛА Mavic. Блогер та ветеран Юрій Гудименко, який, зокрема, розповсюдив цю інформацію логічно адресував АОЗ запитання, як це могло статися і хто за це має відповідати.

Раніше "Телеграф" розповідав, що командир роти безпілотників розвінчав поширений міф про операторів дронів.