Аванс у 68 млн грн розлетівся за три дні: хто зірвав будівництво захисту підстанції

Читать на русском
Захист енергетичних об'єктів Новина оновлена 20 листопада 2026, 13:34
Захист енергетичних об'єктів. Фото Колаж "Телеграфу"

Хронологія та фінансова схема контракту "Укренерго", що отримало кредит ЄБРР

Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах

Google

Важлива електропідстанція "Прогресівка" у 2025 році залишилася без захисту проти ворожих обстрілів. Попри те, що гроші на проєкт "Укренерго" давав ЄБРР і мав би посилено стежити за процесом. Всі стрілки вказують на підрядника, який, начебто, просто розтратив аванс і збанкрутував.

Але ця справа набагато глибша. Вона демонструє системну кризу, в основі якої тотальний провал комплаєнсу "Укренерго", ймовірні преференції для "своїх" підрядників та використання гарантій комерційного банку як інструменту сумнівних оборудок.

"Телеграф" розповідає про підґрунтя цієї справи, яка показує: "Укренерго" уклало контракт за заздалегідь відомим шаблоном, де приватні комерційні інтереси, ймовірно, виявилися вищими за енергетичну безпеку.

Енергетичний хаб під прицілом: що таке "Прогресівка" і чому вона важлива

Підстанція 330 кВ "Прогресівка" у Миколаївській області — це стратегічний вузол, від стабільності якого залежить енергетична безпека значної частини півдня України. Початково вона забезпечувала роботу однойменної СЕС потужністю 148 МВт, зведеної норвезьким девелопером "Scatec Solar" за участі "PowerChina Guizhou Engineering". В умовах постійного дефіциту потужностей через російські атаки цей вузол критично важливий для балансування енергосистеми.

Як відомо, через географічне розташування об'єкти Миколаївщини перебувають під загрозою ударів ракет та дронів. Саме тому облаштування фізичного антидронового та антиуламкового захисту для її автотрансформаторів держава визначила як критично пріоритетне завдання. Тому ще у 2024 році його профінансували коштом кредитів ЄБРР в межах Проєкту екстреного відновлення мережі.

Зелене світло від ЄБРР та аванс під ялинку: як укладали договір

Погодження міжнародних інституцій створило ілюзію контрольованого проєкту, проте саме на старті заклали фундамент для майбутнього зникнення мільйонів. Замість відкритого аукціону на ProZorro "Укренерго" скористалося постановою Кабміну №1482 про "експериментальні воєнні проєкти", повністю обійшовши конкурентні процедури.

8 жовтня 2024 року "Укренерго" надіслало індивідуальне запрошення до прямого договору невеликій криворізькій фірмі ТОВ "Криворізьке Променерго".

Підрядник у відповідь надіслав пакет паперових довідок про нібито наявність у нього техніки та штату, які "Укренерго" просто переслало до ЄБРР, ймовірно, без жодних перевірок. Вже 29 жовтня 2024 року європейський банк повідомив про відсутність заперечень на основі наданих паперів.

А вже 4 листопада 2024 року сторони підписали договір №01/140-24 на 89,3 млн грн з ПДВ зі строком здачі робіт до 2 липня 2025 року.

Чому вибір упав саме ТОВ "Криворізьке Променерго"? Адже ця фірма раніше не була помічена у якихось серйозних державних закупівлях і за час існування змогла натендерити хіба 200 тис. грн. Станом на осінь 2024 року її співвласниками у форматі 50/50 були вказані Олександр Кесіль (представник криворізької бізнес-родини Кесілів) та Таїса Кудінова.

Відповідь може критися у специфічному бекграунді цієї компанії. За даними системи YouControl, тривалий час (з 2017 по 2021) бенефіціаром ТОВ "Криворізьке Променерго" був Руслан Ткаченко — депутат Криворізької міської ради від партії "Слуга народу" (місцевий осередок якої, як відомо, очолює Юрій Корявченков (Юзик). Згодом Ткаченко формально залишив фірму (а з лютого 2022 року, до речі, перебуває в лавах ЗСУ), але її співвласниками лишилися його бізнес-партнери, зокрема представники криворізької бізнес-родини Кесіль, з якими Ткаченко перетинався в інших компаніях.

Так, відомо що у протягом 2019-2020 років Руслан Ткаченко працював керівником ТОВ "КС-Інжиніринг", у той час як його власником була Жанна Кесіль, а у 2021 Ткаченко очолював державне АТ "Криворіжндпірудмаш", котре потім збанкрутувало, а за його адресою було зареєстровано ТОВ "Криворіжндпірудмаш", що належить Олександру Кесілю.

Хай там як, після підписання контракту ТОВ "Криворізьке Променерго" отримало від "Укренерго" чималий аванс — 80% загальної суми договору, або 67,96 млн грн, які державна компанія перерахувала 27 грудня 2024 року.

Характерно, що контракт також передбачав, що кошти виділяються під безвідкличну гарантію, яку видав АТ "Банк Альянс" під поручительство харківського ТОВ "Будсервіс-Днепр" та його директора. Згідно з даними YouControl, на той час керівником та співвласником цієї компанії-поручителя був вказаний Денис Кравченко.

Згодом стане зрозуміло, що поручительство, ймовірно, було фейковим, адже, як покажуть подальші судові розгляди, фінансовий стан фірми навряд чи дозволяв їй реально відповідати за багатомільйонними зобов'язаннями.

Подаруночки під Новий рік

Багато читачів напевне натрапляли на телешоу, де учасникам дають купу грошей під умову витратити їх за обмежений час. Так от: директор ТОВ "Криворізьке Променерго" Едуард Кесіль міг би стати беззаперечним переможцем такого шоу. За три дні — з 27 по 30 грудня 2024 року — майже 68 мільйонів виділеного його компанії авансу через 14 траншів розлетілися по рахунках сторонніх фірм та ФОПів:

  • 30 мільйонів гривень полетіли харківському ТОВ "Буд Строй Постач" (власниця Яніна Даценко), нібито, як передплата за субпідряд. Фірма, яка має податкові борги та судовий шлейф, вірогідно, могла виконати роль головної "чорної дірки" для виведення коштів. Якщо подивитися на динаміку фінансових показників цієї компанії до 2024 року – вони вражають. За даними YouControl, схоже, що за цей час вона… взагалі не вела жодної діяльності.
Фінансові показники ТОВ "Буд Строй Постач". Дані YouControl
Фінансові показники ТОВ "Буд Строй Постач". Дані YouControl
  • 14 мільйонів гривень директор ТОВ "Криворізьке Променерго" перерахував на інші рахунки своєї ж фірми у ПриватБанку як "поповнення обігових коштів".
  • 4,7 мільйона гривень переказали реальній криворізькій компанії "Ісма Груп КР" (власниця Тетяна Деревенська), яка нібито мала постачати бетон. Ще майже 5,7 мільйона гривень розмили дрібними сумами по ФОПах за нібито "оренду опалубки", "проєкти", "паливо" та "проживання".
  • 13,6 мільйона гривень підрядник одразу повернув самому ж "Банку Альянс" під виглядом "грошового покриття" за видану гарантію.

Зрештою, коли у липні 2025 року настав дедлайн, виявилося, що проєкт провалений. За даними місцевого інтернет-ресурсу Nikcenter, на "Прогресівці" не було зроблено взагалі нічого. А з матеріалів судових рішень випливає, ТОВ "Криворізьке Променерго" намагалося все списати на форс-мажорні обставини, надіславши листи, де спробувала прикритися війною як юридичним щитом, не надавши, втім, жодних притомних доказів.

Захист підстанції «Прогресівка» — куди пішли мільйони. Інфографіка "Телеграфу"
Захист підстанції «Прогресівка» — куди пішли мільйони. Інфографіка "Телеграфу"

Зручна версія та шлейф скандалів

У лютому 2026 року Нацполіція відкрила кримінальну справу, призначивши єдиним винним директора "Криворізького Променерго" Едуарда Кесіля — рідного брата співзасновника фірми Олександра Кесіля. У липні 2026-го його заарештували за ч. 5 ст. 191 КК України (загрожує до 12 років тюрми), продовживши арешт до грудня із заставою 47,96 млн грн.

Наразі захист Кесіля намагається звести все до звичайного господарського спору. Це, погодьтеся, звучить досить цинічно на тлі оголеної під прицілом дронів підстанції.

Прикметно, що для цієї криворізької компанії такий скандал далеко не перший. За даними розслідувань Bihus.Info, у 2024 році "Криворізьке Променерго" в межах виконання підрядів від Сумської ОВА майже на 640 мільйонів гривень на будівництво фортифікацій засвітилося у скандалах із завищенням цін на протитанкові піраміди та невиплатою зарплат власним робітникам.

У березні 2026 року "Криворізьке Променерго" було офіційно визнано банкрутом.

При цьому державі вдалося повернути свої кошти, перераховані як аванс. Ще раніше, 27 серпня 2025 року, коли стало зрозуміло, що захисту на підстанції не буде, "Укренерго" домоглося від АТ "Банк Альянс" за гарантією всю базову суму авансу – 67, 961 млн грн. І банку довелося заплатити.

Але повернення грошей у цьому випадку навряд чи можна назвати перемогою. Адже контракт було повністю провалено, а купу безцінного часу на будівництво захисту підстанції змарновано. Та й репутація замовника — "Укренерго" — перед міжнародними партнерами була вкотре зіпсована,

Наразі "Укренерго" в межах судових позовів вимагає від ТОВ "Криворізьке Променерго" ще близько 25 мільйонів гривень нарахованої пені та штрафів за зрив контракту. Та, схоже, ці кошти надовго, якщо не назавжди зависли у повітрі через банкрутство підрядника.

Сліпота чи умисне підігрування? То хто ж винен у провалі будівництва захисту для "Прогресівки"

На перший погляд, аналізуючи матеріали судових ухвал, можна зробити "зручний" висновок: якби не злий умисел конкретного приватного виконавця, все було б у порядку. Слідство впевнено малює картину лінійного індивідуального криміналу, де головним винуватцем "розпилу" призначено Едуарда Кесіля — директора ТОВ "Криворізьке Променерго", який, нібито, єдиний винен у розтраті грошей та провалі проєкту.

Але зводити все до недобросовісного підрядника — значить ігнорувати низку системних проблем, пов’язаних з діяльністю самого "Укренерго".

Перш за все, питання виникають до посадовців "Укренерго", які завізували цей прямий контракт без ProZorro. У судових ухвалах зазначається, що договір №01/140-24 від імені держкомпанії за довіреністю підписав представник Дирекції інвестицій "Укренерго" (цей напрямок у компанії тоді курував член правління Олег Павленко), а обов'язки голови правління після звільнення Володимира Кудрицького виконував Олексій Брехт, нині покійний). І очевидно, хтось з посадових осіб "Укренерго", хто відповідає за питання безпеки, оцінював і погоджував спромоможність підрядника.

І як тоді могло статися, що пропозицію будувати стратегічний об'єкт одразу направили фірмі, яка до осені 2024 року натендерила лише 200 тисяч гривень і не мала власних потужностей? Чи не було це рішення прийняте "по дзвінку згори", враховуючи, що раніше підрядник ТОВ "Криворізьке Променерго" був пов’язаний з людьми із "Слуги народу"? Можливо, слідству варто було б звернути увагу і на цей аспект, а не обмежуватися лише фігурою директора фірми, який у цій схемі міг зіграти роль зручного "стрілочника"?

Друга системна діра — суто "паперовий" комплаєнс і відсутність реальних фізичних перевірок щодо наявності ресурсів у підрядників. Навіть якби фірма належала б комусь умовно "знайомому" — ключове питання в тому, чи могла вона фізично виконати оборонні роботи. Але служба безпеки та закупівельники "Укренерго", схоже, просто прийняли на віру звичайні скани довідок про нібито наявність техніки, бази та кваліфікованих робітників, після чого ще й переслали ці папери в ЄБРР, як підтвердження спроможності ТОВ "Криворізьке Променерго".

Проте коли йдеться про підряди на захист критичної інфраструктури під прицілом російських дронів та ракет, перевірка точно не повинна обмежуватися моніторингом копій в офісі.

Що заважало представникам "Укренерго" банально виїхати на базу підрядника перед підписанням прямої угоди на майже 90 мільйонів і на власні очі переконатися, чи є у ТОВ "Криворізьке Променерго" бодай один живий трактор і будівельна бригада, чи вся його потужність існує лише на папері? Натомість держкомпанія, схоже, обрала сліпу віру в довідки — і заплатила за це зірваним захистом стратегічного об'єкта.

Третій системний провал — відверте ігнорування "Укренерго" власних "червоних прапорців" у роботі з банками. Тут компанія роками наступає на ті самі граблі, приймаючи паперові гарантії від АТ "Банк Альянс" (акціонер — Олександр Сосіс, ексголова правління — оголошена в розшук НАБУ Юлія Фролова).

І мова не лише про так звану "справу Кудрицького", яка якраз розглядалася судом практично в момент укладення контракту по "Прогресівці".

Ще у 2019–2022 роках "Укренерго" потрапило у пастку на 716 млн грн у справі трейдера ТОВ "Юнайтед Енерджі" (із групи Ігоря Коломойського та бізнесмена Михайла Кіпермана), де гарантом виступав саме "Банк Альянс". Нагадаємо, цей банк роками блокував виплати в судах в аналогічній ситуації, коли контрагент не розрахувався з "Укренерго". Ба більше, "Банк Альянс" офіційно значився на сайті "Укренерго" у реєстрі банків-неплатників ще з березня 2022 року.

Попри це, восени 2024-го менеджмент держкомпанії без вагань прийняв від цього ж банку гарантію на 68 мільйонів, підкріплену формальним поручительством фірми ТОВ "Будсервіс-Днепр", яка аж надто нагадує "пустушку" і сьогодні навіть не має коштів, щоб оплатити судовий збір.

До речі, пояснення, чому банк прийняв таку "декорацію" для фінмоніторингу, може бути досить простим, якщо припустити, що і банкіри, і підрядник, і поручитель, імовірно, розраховували на старий сценарій "Юнайтед Енерджі". Сценарій, де підрядник і не збирався нічого робити, а банк, отримавши свої 13,6 мільйона гривень "покриття" як миттєвий куш, роками міг би оскаржувати гарантію через зустрічні судові позови, доки інфляція її не знецінить.

Від такого сценарію "Укренерго" зрештою врятували рішення Верховного Суду, які ввели щодо банківських гарантій принцип "спершу плати, потім доводь". Зокрема, у лютому 2025 року ВС остаточно закрив останню лазівку із блокуванням виплат по банківській гарантії через ухвали про забезпечення позову, постановивши: гарантійне зобов’язання банку перед державним замовником має бути виконане за будь-яких умов, а всі подальші судові спори сторони повинні вирішувати вже після фактичного перерахування коштів.

Та попри те, що "Укренерго" врешті отримало свої гроші, факт лишається фактом – спершу компанія погодилася на гарантію від банку із власного "чорного списку".

Хто зрештою відповість за провалений проєкт захисту підстанції?

У підсумку маємо черговий показовий кейс, де комерційні інтереси окремих гравців та кулуарні процедури без відкритих конкурсів виявилися вищими за енергетичну безпеку регіону. Формально держава повернула свої 67,9 мільйона гривень авансу.

Проте захист стратегічної підстанції на Миколаївщині так і не було побудовано у визначені строки, а в кабінетах "Укренерго", де візували цей контракт, винних традиційно немає. І, що найгірше, їх схоже і не шукають.

Наразі у кримінальному провадженні, де розслідується розтрата коштів на захист "Прогресівки", досі тривають процедури вилучення та арешту майна. Втім, судячи з судових ухвал, стосуються вони лише керівництва та співвласників ТОВ "Криворізьке Променерго". Згадок про обшуки у службових осіб "Укренерго" у цій справі редакції знайти не вдалося.

А це своєю чергою може означати, що по завершенні матимемо справу про чергового "цапа-відбувайла", на якого спишуть всі гріхи, тоді як система ручного розподілу оборонних мільярдів і паперового комплаєнсу працюватиме далі без жодних змін.

"Телеграф" має намір не випускати цю справу із поля зору, і обов’язково поцікавиться як в самому "Укренерго", так і в інших залучених державних структурах та правоохоронних органах: які висновки зроблено з цього кейсу, хто саме з посадовців енергокомпанії завізував цей ризикований контракт без конкурсу, чи отримали юридичну оцінку дії банку, який видав гарантію під сумнівне поручительство. Не перемикайтеся.