Чому влада відмовилася від економічного бронювання і чи потрібне воно взагалі: експерт пояснив

Питання економічного бронювання, яке повинно було здійснюватися за принципом "працюй або воюй", схоже, знімається з порядку денного. Після всебічного обговорення цієї ініціативи парламентарі вирішили повністю відмовитись від неї. Ймовірно, через побоювання розколу в суспільстві та можливі корупційні ризики.

Втім, чіткі причини такого рішення наразі відсутні, проте експерти продовжують наголошувати на важливості цього механізму для української економіки. Економіст, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус прокоментував в етері "Телеграфу" необхідність економічного бронювання.

"Ми повинні розуміти, що це не популярне рішення, але воно необхідне і його не слід відкладати", — вважає експерт. За його словами, економічне бронювання допоможе бізнесу працювати прозоро та сплачувати податки.

"Якщо ви демонструєте свої доходи, якщо сплачуєте податки відкрито і рівень ваших доходів перевищує встановлену межу — вас не призвуть до армії", — пояснює Іван Ус.

Така система допоможе компаніям зберегти важливих працівників. А держава отримає більше грошей від податків, які сплачують люди з високими зарплатами.

"Коли ми отримуємо гроші від партнерів — мусимо виконувати їхні умови. А коли використовуємо власні гроші — самі вирішуємо, як їх витрачати", — пояснює експерт.

Запровадження економічного бронювання могло б продемонструвати міжнародним партнерам здатність України генерувати власні ресурси. Це важливий сигнал для донорів, які постійно запитують про спроможність країни створювати внутрішні джерела фінансування.

Власні гроші в бюджеті зроблять позицію України сильнішою у переговорах із міжнародними партнерами. Допомога від інших країн важлива, але вона має доповнювати українські ресурси, а не бути головним джерелом фінансування.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що економічне бронювання запрацює ще в цьому році. Але не варто розглядати цю систему як можливість "відкупитися" від військової служби.