Читати оригінал, а потім підписувати. Як Будапештський меморандум оцінювали десятки років тому, і як оцінюють зараз

Памʼятник недалекоглядності та помилка, якою скористалася Москва — саме так Міністерство закордонних справ днями назвало Будапештський меморандум. 5 грудня цій угоді виповнюється 30 років.

"Телеграф" вивчав англійську, розбираючись у різниці між guarantee та assurance, а також порівняв, як оцінювали угоду у світі до повномасштабного вторгнення РФ та як оцінюють після нього.

Довідка

1994 року Україна відмовилася від третього у світі за потужністю арсеналу ядерної зброї та в обмін на це підписала Будапештський меморандум. Повна назва документа звучить так:

"Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї".

Але справжніх гарантій безпеки Київ так і не побачив. Найвпливовіші на той час світові гравці США, Росія та Велика Британія зробили такі туманні запевнення:

• поважати незалежність, суверенітет та теперішні кордони України,
• утримуватися від загрози силою або її застосування проти територіальної цілісності або політичної незалежності України,
• утримуватись від економічного тиску, що може порушити суверенітет України.

Росія порушила пункт про загрозу силою 10 років тому, а пункт про економічний тиск — одразу після підписання (у 1994 році РФ ввела заборону ввезення української продукції на свої ринки в рамках однієї з перших торгових війн).

Інші дві сторони стверджують — свою частину виконують. Цей парадокс пояснюється тонкощами бюрократичних термінів.

Недолік такого типу документа як "меморандум" полягає у тому, що він є просто угодою про наміри, але ще не містить чітко прописаних зобов’язань. В англійській версії згадуються не "гарантії" (guarantee), а "запевнення" (assurances).

До того ж, у Будапештському меморандумі прописано, що у разі чогось, країни "консультуватимуться":

"Україна, Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки будуть проводити консультації у випадку виникнення ситуації, внаслідок якої постає питання стосовно цих зобов'язань", — йдеться у меморандумі.

При цьому всі країни сказали, що проводитимуть "консультації у випадку виникнення ситуації, внаслідок якої постає питання стосовно цих зобов'язань".

Чи був обман?

Угода справді є туманною, але 30 років тому США проговорювали, що Будапештський меморандум не створює якісь нові зобов’язання.

На брифінгу 1994 року американського чиновника запитали, чи означає угода, що Сполучені Штати вступлять у війну в разі вторгнення в Україну, згадує WP.

"Це запевнення (саме "assurances", — Ред.) щодо безпеки, і ці запевнення відповідають нашим зобов’язанням у рамках цих двох договорів (Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 11 січня 1994 +Будапештський меморандум 5 грудня 1994 року, — Ред.). Ця угода не містить нових гарантій чи зобов’язань", — сказав чиновник.

Якби в угоді були положення, що зобов’язують США взяти на себе нові обов’язки щодо безпеки, — потрібен би був розгляд Сенату. А такого розгляду не було. Київ же ставився до меморандуму як до міжнародного договору.

Як угоду оцінювали до вторгнення РФ

У дев’яності США помилково вважали ядерну зброю найбільшою проблемою України, ще до повномасштабного вторгнення РФ висловлював думку дипломат Андерс Ослунд у статті The Atlantic Council.

Ослунд згадує тогочасного посла Стівена Пайфера — жодна ціль не стояла вище на порядку денному США щодо України, ніж забезпечення ліквідації ядерної зброї. Озираючись назад, заклопотаність США небезпекою "вільних ядерних боєприпасів" здається неправильною.

Адже після війни РФ проти Грузії у 2008 році та України з 2014 року суверенітет і територіальна цілісність пострадянських країн виглядала б важливішою.

Як угоду оцінила РФ

Питання риторичне, але Росія все ж вдавалася до коментування Будапештського меморандуму.

У 2018 році голову МЗС Росії Сергія Лаврова спитали про те, чи порушувала Росія меморандум, анексувавши Крим. У відповідь Лавров відповів таке:

"Якщо ви маєте на увазі Будапештський меморандум, то ми його не порушували…Він містить лише одне зобов’язання — не застосовувати ядерну зброю проти України. Ніхто не погрожував застосувати ядерну зброю проти України", — сказав Лавров.

Тобто, складається враження що він або не знайомий з текстом Будапештського меморандуму, або просто сказав неправду.

Як угоду оцінюють після вторгнення

Наразі усі погоджуються, що Будапештський меморандум — туманна домовленість, яка юридично ні до чого не зобов’язує, в обмін на відмову від цілком реальної зброї. Однак це має стати уроком на майбутнє.

Голова МЗС Польщі Радослав Сікорський днями погодився, що Україна має право відчувати розчарування через те, що гарантії незалежності та територіальної цілісності, отримані країною 30 років тому, сьогодні не дотримуються.

"Головною стороною угоди була Росія, яка отримала, мабуть, третій за величиною ядерний арсенал у світі в обмін на гарантії незалежності та недоторканності кордонів України. Так, Україна має право розчаруватися, що ці гарантії сьогодні не дотримуються", — заявив Сікорський.

Минулого місяця у статті New York Times говорилося, що деякі невідомі західні чиновники припустили, що президент США Джо Байден може дати Україні ядерну зброю перш ніж залишить свій пост.

Член Європейського парламенту від Естонії Яак Мадісон заявляв, що ніхто не хоче згадувати про Будапештський меморандум, поки триває війна РФ проти України. Це несправедливо і ставить під сумнів довіру з боку всіх країн-членів НАТО.

"Що відбувається зараз? Гаразд, американці надали Україні найбільшу кількість грошей та військової допомоги, Великобританія також. Але Франція, вони гарно говорять, але коли доходить до справи, факт у тому, що Франція надала менше ніж 1 мільярд євро безпосередньо у вигляді військової допомоги. Тож вони знаходяться на 15-му чи 20-му місці серед країн із найвищим ВВП. І Франція просто забуває, що вони також були одним із гарантів Будапештського меморандуму. Отже, відповідальність лежить на найбільших західних країнах", — заявив політик.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, що президент Володимир Зеленський нещодавно сказав, що Україна ніколи не визнає тимчасово окупованих територій частиною Росії. Тому варіант вступу до НАТО частинами вона не розглядає. В обмін на членство в НАТО Україна згодна лише припинити бойові дії проти російських окупантів, але не більше.