У Трампа забрали кермо від карети швидкої допомоги Україні. Чи є привід для занепокоєння - Андрій Миселюк
- Автор
- Дата публікації
- Автор
- 534
Директор експертно-аналітичного центру "Діалог" спеціально для сайту "Телеграф" пояснив, чому Трамп не зможе приймати одноосібні рішення про обмеження обсягів допомоги Україні
За місяць до приходу Дональда Трампа у Білий дім керівництво НАТО позбавило обраного президента США важелів координації всієї західної військової підтримки Києву. Тепер замість США цією координацією займеться спеціальна нова місія НАТО в Україні, що отримала назву Security Assistance and Training for Ukraine (NSATU).
Крок виправданий, враховуючи подвійний скептицизм Трампа — як щодо ефективності роботи НАТО, так і щодо продовження масштабної підтримки України у режимі "так довго, скільки буде потрібно". Саме тому адміністрація Байдена в останні тижні своєї роботи й намагається відправити якомога більше зброї Києву на тлі побоювань, що Трамп після повернення до Білого дому швидко може скоротити її обсяги.
Домовленості про створення місії NSATU було досягнуто на липневому саміті НАТО у Вашингтоні цього року, щоб вона зайнялася координацією ключових питань підтримки нашої країни:
- надання військового обладнання;
- підготовки країнами-членами та партнерами НАТО військовослужбовців для України;
- забезпечення матеріально-технічної підтримки.
Її проголошена мета — поставити безпекову допомогу Україні на міцну основу, забезпечуючи посилену, передбачувану та узгоджену підтримку в довгостроковій перспективі.
Домовленість про створення NSATU з’явилась саме як запобіжник проти можливих спроб Трампа у разі його перемоги на президентських виборах швидко зруйнувати чи кардинально перебудувати по-своєму весь механізм підтримки України.
У листопаді Трамп переміг — і через півтора місяця цей запобіжник було введено у дію. Штаб нової місії NSATU 18 грудня почав роботу на американській базі в німецькому місті Вісбаден.
Загальна чисельність особового складу NSATU становитиме близько 700 осіб, включно з військовослужбовцями, розміщеними у штаб-квартирі НАТО SHAPE у Бельгії та на логістичних вузлах у Польщі та Румунії.
Також одночасно з NSATU у Польщі діятиме ще один механізм підтримки Північноатлантичним альянсом нашої країни — Спільний центр аналізу, тренування та освіти НАТО-Україна (Joint Analysis, Training and Education Centre — JATEC). Про його створення також домовились на липневому саміті НАТО. Передбачається, що це буде "важливий стовп практичної співпраці, який має визначити та застосувати уроки війни Росії проти України та посилити оперативну сумісність України з НАТО".
Новий порядок координації західної військової підтримки Україні через місію NSATU дає Альянсу більш безпосередню роль у війні проти вторгнення Росії, при цьому не залучаючи власні сили.
Водночас передача повноважень НАТО може мати обмежений ефект з огляду на те, що США за Трампа все ще можуть завдати серйозного удару по допомозі Україні, скоротивши свою підтримку. Адже вони є домінівною силою Альянсу і постачають більшу частину зброї нашим Силам оборони.
Зі свого боку генсек НАТО Марк Рютте намагається заспокоїти тих, хто переймається за підтримку України наступного року. І підкреслює, що члени Альянсу залишаються відданими виконанню фінансового зобов'язання щодо надання Україні 40 млрд євро допомоги у сфері безпеки протягом 2025 року. Це зобов’язання також було ухвалено на саміті НАТО у Вашингтоні.
"Ми підтверджуємо нашу рішучість підтримувати Україну в розбудові сили, здатної перемогти російську агресію сьогодні та стримувати її в майбутньому. З цією метою ми маємо намір надати мінімальне базове фінансування в розмірі 40 млрд євро протягом наступного року і забезпечити сталий рівень безпекової допомоги Україні", — було зазначено в декларації саміту НАТО.
Фінансові зобов’язання поширюються на витрати, пов’язані з наданням військової техніки, допомоги та навчань для України, зокрема:
- закупівлю військового обладнання;
- допомогу в негрошовій формі;
- витрати, пов’язані з технічним обслуговуванням, логістикою та транспортуванням військової техніки;
- витрати на військову підготовку;
- операційні витрати, пов’язані з наданням військової підтримки;
- інвестиції та підтримку оборонної інфраструктури та оборонної промисловості України;
- усі внески до трастових фондів НАТО для України, включно з нелетальною допомогою.
Сюди зараховуватиметься вся підтримка України з боку Альянсу відповідно до вищезазначених критеріїв, незалежно від того, надають її по лінії НАТО, на двосторонній, багатосторонній чи будь-якій іншій основі.
Причому у Вашингтоні глави держав і урядів країн НАТО зазначили, що переглядатимуть внески членів Альянсу на майбутніх самітах, починаючи із саміту НАТО в Гаазі у 2025 році.
Думки, висловлені в рубриці блоги, належать автору.
Редакція не несе відповідальності за їх зміст.