"Найгірше на війні - коли залишаєшся один": гранатометник "Дід" розповів, як вибирався сам після поранення, ще й привів полоненого (фото)

Іноді українським бійцям вдається вибратися із здавалося б, безвихідних ситуацій, коли ворожу кулю зупинив телефон або ж повернутися після поранення та ще й із поповненням обмінного фонду. Саме так сталось із піхотинцем 107 батальйону 63 бригади.

Його історію розповіли у Телеграм-каналі бригади. Павлу із позивним "Дід" 54 роки, він гранатометник. Під час одного з виїздів, їх накрили "скидами" з дронів. Павлу вдалось вискочити із машини, проте через вибух він втратив свідомість.

Після того, як прийшов до тями — навколо нікого. Поранений, з уламком в щелепі та посіченою правою рукою, Павло зрозумів — евакуаційна команда не помітила його в темряві. Це було найстрашніше, ділиться військовий. "Коли шарашать КАБи, Гради, танчики – це все страшно, але не так, коли залишаєшся один. Це найгірше, що може бути на війні", — каже Павло.

Військовому вдалось добратися до порожнього бліндажа, де він знайшов воду та цигарки. Раптом — почув голос. Він зустрів росіянина, який хотів здатися в полон. Це був російський військовий із колишніх в’язнів, також поранений. Павло розповідає — коли йшли до українських позицій, росіянин його постійно затримував та благав не застрелити. "Це не так просто – вистрілити в живу людину, коли бачиш її перед собою, ще й без зброї", — каже військовий.

"Дід" та полонений зустріли евакуаційну машину медиків. Його впізнали і одразу кинулись до нього і дуже здивувались, коли дізнались, що другий з ним — це полонений російський окупант.

Раніше "Телеграф" розповідав історію комбата Олега Грудзевича, який вивів своїх підлеглих з оточеного Маріуполя. Крізь щільне оточення вони йшли 10 днів.