Не "Водохреща". Як це свято правильно називається українською

Свято Хрещення Господнього в народній традиції має два варіанти назви: "Водохреще" (середній рід) та "Водохреща" (жіночий рід). Втім, як буде правильно?

"Телеграф" розповідає, як правильно вживати ці слова. А також зʼясує, куди правильно ставити наголос у цьому слові.

При дослідженні словників було виявлено, що вони здебільшого віддають перевагу варіанту Водохреще. Саме такий варіант фіксують Великий тлумачний словник сучасної мови, Орфографічний словник української мови та Словник церковно-обрядової термінології.

А Словник української мови у 20 томах подає його як основний, але при цьому вказує ще дві опції: Водохреща та Водохрещі. Також можна знайти варіант Водохрестя, а на додачу ще і Йордан – на честь річки, в який хрестився Ісус.

Приклади в літературі зустрічаються такі:

• В Гринчаків уже з Водохреща не було з чого спекти й прісного коржа (Михайло Стельмах);
• Тріщи не тріщи, вже минули Водохрещі (прислів'я);
• Недовго й тяглися їх любощі; після Водохрестя заслав Грицько старостів до Христі (Панас Мирний);
• На Йордан готувалась велика забава (Юліан Опільський).

Нормативним для української мови є варіант Водохреще. Ним краще послуговуватись у діловому мовленні та на офіційному рівні. Якщо ж у розмовній мові ви скористаєтесь варіантом Водохреща, помилкою це теж не стане.

Що стосується наголосу, то тут словники одностайні – він має падати на другий склад. Тобто кажемо ВодОхреще, ВодОхреща, ВодОхрещі. Але якщо ви хочете скористатись більш повною формою слова, то тут уже наголос буде інакший – ВодохрЕщення.

Раніше "Телеграф" розповідав, як українською мовою назвати зимового птаха "снегирь".