Трамп зрозумів, що Путін – гальмо, і може поставити Росію на коліна за одну ніч, - Володимир Огризко

Попри те, що вже цього тижня в Стамбулі (дуже теоретично) можуть відбутися прямі перемовини між Путіним та Зеленським, головною інтригою в цій історії залишається позиція США.

Чи підкине Трамп "козирних карт" українському президенту, як власне і обіцяв раніше, коли казав, що буде тиснути на сторону, яка не захоче домовлятися? Або ж навпаки відійде в сторону, чи навіть гірше: зробить подарунок "другу Володимиру" у вигляді визнання Криму російським? Ці та інші питання "Телеграф" обговорив в бліцінтерв'ю з колишнім міністром закордонних справ України Володимиром Огризко.

– Пане Володимире, США будуть відходити в сторону, в питанні перемовин щодо завершення війни?

– Чесно кажучи, сьогоднішню адміністрацію США зрозуміти важко. На жаль, вона є доволі непрогнозованою. Але є певні надії, що ситуація почне вирівнюватись. Що я маю на увазі? Згадайте, що було до виборів: 24 години і все буде добре, 100 днів і ми переможемо. А тепер вже наступні 100 днів, або ж ми взагалі виходимо.

– І це про що?

– Про те, що в адміністрації зрозуміли – процес дуже важкий, складний. Та надзвичайно важливо, що вони побачили хто ж є головним гальмом в тому, щоб цей процес був успішний. Це гальмо – Путін.

– То вони це дійсно побачили?

– Ну якщо бути хоч трохи тверезим і адекватним, то зрозуміло ж, що якщо Трамп пропонує перемир'я, Україна на нього погоджується, а росіяни висувають умови, то не треба бути академіком, щоб зрозуміти, хто блокує цей процес. Трамп поступово починає це, вже вибачте на слові, доганяти. І те, що ми зробили йому політичний пас у вигляді мінеральної угоди – дуже правильно. Тому що тепер він буде бігати по всім штатам і казати: "Я переміг. Я приніс 350-500 мільярдів". Те, що ця угода буде працювати, в кращому випадку, через 10 років, вже нікого не хвилює і Трампа в тому числі.

Та при цьому, хочуть цього в Москві чи не хочуть, Трамп фактично дав старт тому, що ми будемо отримувати зброю. Нехай це і буде начебто за якісь там гроші. Мені це нагадує ленд-ліз, тільки вигляд збоку. Хто там буде віддавати, коли, що буде казати наступний президент США, як він буде до цього ставитись?.. Ці питання відкриті і нам не треба це зараз педалювати. Там розберемося.

– Схоже, що Росія тисне на США у питанні визнання Криму російським. Як вважаєте, чи піде на це Вашингтон, та чим нам це може загрожувати?

– По-перше, Росія не може тиснути на США. Немає чим. По-друге, за часів першої каденції Трампа, було заявлено, що офіційна позиція США полягає в тому, що вони ніколи не визнають юрисдикцію Росії над Кримом та іншими окупованими територіями.

– Але ж ми бачимо, як швидко може змінюватись позиція США.

– Якщо Трамп зараз змінює позицію, то він каже всьому світові, що міжнародне право він посилає за відомою адресою. Для нього, звичайно, це не проблема, але проблема для всіх інших. І "всі інші", в першу чергу європейці, кажуть: "Ні, так не буде. Ти можеш робити все, що хочеш, але ми цього ніколи не приймемо". І для Трампа це серйозний дзвіночок. Плюс те, що кажуть українські політики: ми ніколи не визнаємо, що Крим російська територія. Тому ти можеш собі оголошувати все що хочеш, але від цього нічого не зміниться.

Тому я думаю, що це спроба Путіна шантажувати. Та судячи з характеру Трампа, шантаж це не найкраща зброя, коли з ним говорять. Він звик до іншого.

– Ви кажете, що мінеральна угода фактично відкриває шлях до допомоги Україні. А як щодо того, щоб "допомогти" Росії і посилити проти неї санкції. Адміністрація Трампа на це піде?

– Це ключове питання. Якщо Трамп реально захоче показати, що він лідер і хоче, щоб його поважали, як він це проголошує, то тоді, очевидно, йому потрібно буде приймати рішення. Це непросто. Це буде означати, що фактично він відрізає ці псевдоперспективи економічного співробітництва з Росією, про які говорить Віткофф (спеціальний посланник президента США, — Ред.). Та це продаж повітря: від початку отримання ліцензії на будь-що, до перших прибутків, це 7-10 років. А якщо ми говоримо про Арктику, то ще більше. Тому виходячи з цього, можна припустити, що такий шантаж не буде мати місця.

Якщо у Трампа з'явиться реальна політична воля поставити Росію на місце, то це можна зробити за одну ніч. І тоді Путін не прибіжить, а приповзе. Для цього є багато інструментів.

– Наприклад?

– Поставити Росію на коліна можна одними тими санкціями, про які говорить Ліндсі Грем (сенатор-республіканець, — Ред.) — 500% податку на країни, які купують російську нафту, газ, метали і все інше, і Росії немає.

Я вже не кажу про те, що військова допомога Україні у потрібних нам масштабах, і у Путіна просто не буде жодного шансу кудись рипатись. Була б політична воля, а все інше знайдеться.

– Давненько не було чутно від Путіна про "Орєшнік", а напередодні параду в Москві ми знову про нього почули. Це що таке?

– Це черговий елемент шантажу. У Путіна нічого не залишилось, окрім як погрожувати ядерною зброєю і "Орєшніком". Економічна ситуація жахлива. Тримається політична ізоляція (як би він там не корчився і не казав, що прорвав її). На полі бою немає того, про що він мріяв. Тому ситуація для Путіна зовсім кепська. А нам треба гнути свою лінію: гроші, військова допомога і подальша ізоляція. І у Путіна немає шансів.