"Це не відповідає дійсності": заступник міністра освіти про виїзд старшокласників, перевірки аспірантів та зарплати викладачів

Після початку повномасштабного вторгнення система вищої освіти в Україні зіткнулася з низкою викликів – від масового виїзду молоді за кордон до спроб використання навчання як підстави для відстрочки мобілізації. Одночасно університети змушені адаптовуватися до нових умов фінансування та переглядати підходи до формування контрактних та бюджетних місць.

Заступник міністра освіти Михайло Винницький в інтерв’ю "Телеграфу" розповів про необґрунтовані страхи батьків щодо виїзду старшокласників, перевірки аспірантів минулих років та нові умови вступу до аспірантури. У розмові також йшлося про причини зростання цін на контрактне навчання, перспективи росту зарплат викладачів та реальні академічні можливості для українських студентів за кордоном.

– Я бачив ваше інтерв'ю "Главкому", в ньому ви казали про виїзд старшокласників за кордон. Мовляв, страх батьків — ірраціональний. Але батьки, з якими я особисто спілкувався, кажуть: "Ми вивозимо не через мобілізацію, а через те, що у 18 років наші діти вже взагалі не зможуть виїхати з країни".

– Ну, це неправда.

– Чому?

– Тому що так. Тому що ми маємо на сьогодні декілька тисяч молодих хлопців, бакалаврів, які поїхали на академічну мобільність на один семестр, в рамках програми "Еразмус", і не тільки, різного роду можливості є. На один семестр мої діти конкретно виїхали у 2023-му році на навчання в Глазго. Це абсолютно нормально. Ми маємо на сьогодні можливості для такого забезпечення.

Дивіться, я розумію, що нам в соцмережах постійно нагнітають, що нібито Україна – тюрма, що з України не можна виїхати. Це не відповідає дійсності. Просто потрібно поцікавитися тим, які є можливості. Так, поїхати на курорт в Хорватію може бути проблематично, але поїхати на навчання на один семестр, будучи вже студентом українського закладу освіти до партнерського закладу в Європі, чи в Великобританії, чи в Північній Америці, не проблема. Так само на різні олімпіади, на різного роду конкурси і так далі. Ми постійно сприяємо таким речам.

– Чи скоротилася кількість студентів в аспірантурі? Ви казали, що проводяться перевірки ВНЗ. Взагалі як система вищої освіти зараз використовується для прихистку від мобілізації? Які масштаби проблеми?

– Набагато менші масштаби проблеми зараз, у 2025-му році, ніж це було у 2024-му і 2023-му. У 2023-му році у нас був досить сильний сплеск вступників в аспірантуру. 18 000+, це був безпрецедентний вступ в аспірантуру 2023 року.

Відповідно і з чоловіками 25+… Якщо в нас переважно десь на рівні 1000 людей (цього віку) на рік вступало в аспірантуру, то раптом із тих 18 000 – 72%, я пам'ятаю цю цифру, були чоловіки 25+ років. Ми розуміємо, що це проблема.

Те саме робимо цього року, але не з тим, щоби боротися там з ухилянтами. Просто ми маємо розуміти, що держава має інвестувати в аспірантуру, тому що це наші майбутні інноватори, це наші майбутні науковці, це наші майбутні дослідники, це майбутні викладачі університетів. Тому дуже важливо, щоби саме державне замовлення було основною формою підготовки дисертації. Тому минулого року було значно скорочено, цього року, імовірно, будуть схожі цифри стосовно вступу в аспірантуру.

– Після перевірки, правильно я розумію?

– Дивіться, перевірка — це окрема річ. Перевірка відбувається власне для тих, які вступили у 2022-23-му роках, тому що треба розуміти, що тут комплексно йде. У ці роки в нас був сплеск, у 2023-му найбільший. І зараз ми перевіряємо після двох років, чи ці аспіранти дійсно вчилися, чи вони дійсно пишуть дисертації, чи пишуть вони статті.

Стосовно 2024 і 2025 року ми вже на етапі вступу зробили певні бар'єри для того, щоби вступали тільки ті, які реально хочуть далі продовжувати наукову або освітньо-педагогічну кар'єру.

– Ви також наводили цифри, що середня вартість навчання на контракті в цьому році — від 35 до 50 000 грн.

– Можна я уточню? Мова іде про 15 зі 100 спеціальностей. Мова не йде про всі спеціальності, а про ті, які є найбільш популярними і для яких немає місць, прогнозованих на ринку праці. Йдеться про менеджмент, про економіку, про фінанси, про право, про журналістику, про стоматологію, де в нас є дуже популярні спеціальності, але ринок праці є перенасичений. Саме там є відносно мало бюджетних місць. А ще, крім того, через впровадження індикативної собівартості, ми підвищуємо вартість на контракт. І паралельно ми вводимо систему грантів, яка компенсує цю вартість для тих, які найбільш талановиті. А якщо говорити про інші спеціальності: агрономи, інженери, комп'ютерники і так далі, то ціна контракту залишається нижчою, ніж те, що оплачує бюджет.

– Підвищення вартості контракту якось вплине на зарплати викладачів?

– Дивіться, зарплата викладача вищої школи безпосередньо залежить від того, скільки є студентів в закладі вищої освіти і яку вони платять ціну за контракт або скільки за них платить держава. Міністерство освіти, як держава, оплачує певну кількість грошей, якими пізніше розпоряджається сам заклад. Так само і з контрактними грошима – сам заклад розпоряджається цими грошима. Тому чим більше грошей заходить в заклад, тим більші зарплати викладачів. Дуже проста арифметика. А чи це підвищення може мати вплив? Подивимося. Ми сподіваємось, що так.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що останні законодавчі ініціативи, що передбачають суттєві зміни в організації шкільної системи та принципах фінансування, викликали помітне занепокоєння серед освітян. Уже незабаром старші та молодші учні навчатимуться в окремих закладах, а частині вчителів, ймовірно, доведеться змінити місце роботи.