Таємниця назви, яку не можуть розгадати 200 років: чому Боричев Тік так називається

Якщо ви колись прогулювалися Подолом — одним із найдавніших районів Києва, — то, напевно, звернули увагу на вузьку, але надзвичайно атмосферну вулицю Боричів Тік. Вона немов маленький лабіринт часу, що несе в собі історії століть і манить до себе тих, хто любить заглядати за фасади будинків у глибину київського минулого.

Ця вулиця розташована між Боричевим узвозом та вулицею Фролівською, в самому серці Подолу, біля підніжжя Андріївської гори. Вузенька і звивиста, вона утворилася після Великої пожежі 1811 року, яка знищила стару забудову цієї частини Києва.

Народження з попелу

Отже, історія сучасного Боричевого Току розпочинається після трагічної Великої пожежі 1811 року, яка знищила значну частину дерев'яного Подолу. Саме тоді київський архітектор Вільям Гесте взявся за амбітний план відновлення району. Він створив чітку сітку вулиць із новою садибною забудовою, яка мала не лише відновити втрачене, але й надати району європейського лоску.

Завдяки цій реконструкції з'явилася вулиця, яка стала зразком продуманого міського планування початку ХІХ століття. Упорядкована забудова, широкі для того часу тротуари та гармонійне поєднання житлових і громадських будівель створили неповторний архітектурний ансамбль.

Таємниці назви

Назва "Боричів Тік" приховує в собі декілька версій походження, кожна з яких має своє історичне підґрунтя. Першу частину назви пов'язують із легендарним воєводою Боричем, чия постать згадується в давніх київських переказах. Інша версія веде походження від прадавнього слова "бируч" — так називали митника або збирача податків, що цілком логічно для торгівельного району.

Слово "тік" також має декілька тлумачень: це могло означати місце для обмолоту зерна — важливий елемент господарського життя міста; або струмок, який колись протікав цією місцевістю. Поєднання цих історичних нашарувань створює унікальний топонім, що відображає багатовікову історію Подолу.

Архітектурні перлини

Можливо, ця вулиця не така гучна, як Андріївський узвіз чи Контрактова площа, але саме тут збереглася унікальна атмосфера справжнього старого Києва. Окрасою Боричевого Току є його пам'ятки архітектури, які збереглися до наших днів попри всі катаклізми ХХ століття.

Будинок причту церкви Миколи Доброго (№ 20/4), зведений у 1832 році за проєктом Павла Дубровського, є зразком класицистичної архітектури. Цей одноповерховий дерев'яний будинок втілює традиції міщанського житла першої половини ХІХ століття. Проте його майбутнє наразі під загрозою — у 2021 році з'явилися плани зведення на цьому місці восьмиповерхового громадського центру.

Житловий будинок № 22-а (1816 рік) демонструє типову забудову Подолу післяпожежного періоду. Його архітектура відображає принципи нового міського планування, запровадженого Вільямом Гесте.

Особливу історичну цінність становить будинок № 23/3 — один з найстаріших на вулиці, що датується початком ХІХ століття. Попри занедбаний стан, він все ще зберігає автентичну атмосферу тієї епохи.

Будинок № 27, хоча й постраждав від пожежі у 2022 році, залишається важливою частиною історико-архітектурного середовища вулиці. Його двоповерхова структура характерна для міської забудови ХІХ століття. Еклектичний житловий будинок № 35 (1903 рік) представляє архітектурні тенденції початку ХХ століття, додаючи вулиці стилістичного різноманіття.

Кожен будинок на Боричевім Току — це сторінка в книзі київської історії. Фасади розповідають про архітектурні смаки епохи, планування відображає побутові потреби мешканців, а загальний ансамбль створює неповторну картину міського життя ХІХ століття.

Проте сьогодні Боричів Тік стоїть перед викликами урбанізації та комерціалізації. Питання збереження історичної забудови стає дедалі актуальнішим. Плани нової забудови загрожують автентичності вулиці, тому важливо знайти баланс між розвитком та збереженням історичної спадщини.

Раніше "Телеграф" розповідав, що київські археологи виявили несподівану знахідку під час досліджень історичного будинку на Боричевому Току, 20/4. Але підземні шари на Боричевому Току можуть приховувати значно більше.