Ця вулиця в Києві спершу була названа на честь ковалів: де вона знаходиться і як називається сьогодні (карта)

Читать на русском
Автор
Ілюстративне фото
Ілюстративне фото. Фото Колаж "Телеграфу"

Сьогодні вулиця вражає архітектурним різноманіттям та поєднанням історичної спадщини з сучасним міським життям

Вулиця Антоновича — одна з історичних вулиць Голосіївського району Києва, розташована у місцевості Нова Забудова. Вона простягається від вулиці Гетьмана Павла Скоропадського до Либідської площі, утворюючи важливу міську артерію з багатою історією та значною архітектурною спадщиною.

Вулиця виникла у 1830-х роках і спочатку складалася з двох окремих вулиць — Кузнечної, названа так через розташування ковальських майстерень, та Набережно-Либідської, яка йшла вздовж річки Либідь. У 1909 році їх об’єднали в одну вулицю.

Як змінювалася назва вулиці

Ця вулиця пройшла складний шлях змін своїх назв, що відображали різні історичні епохи й політичні режими міста. Спершу, у 1830-х роках, вона складалася з двох частин – невеликої Кузнечної вулиці, названа так через присутність кузень і ковалів, а також Набережно-Либідської, яка простягалася вздовж річки Либідь.

У 1909 році ці дві частини злили в одну і назвали Кузнечною, зберігаючи історичну спадщину ремісничого минулого. Однак, вже у період революційних змін 1919 року вулицю передали під назву Пролетарська, що підкреслювало нову ідеологію часу.

З 1936-го вулиця мала ім’я Максима Горького – радянського письменника, що було типовим для радянської топоніміки й збереглося до часу незалежності України. У 2014 році, в рамках дерусифікації топонімів, Київ подарував вулиці українську назву на честь видатного вченого, публіциста і громадського діяча Володимира Антоновича, одного з найважливіших діячів української культури XIX століття.

Відомі постаті та культурна спадщина

Вулиця Антоновича є домівкою для багатьох видатних діячів української культури та науки. У різний час тут проживали такі відомі особистості, як поет Павло Тичина, художник Федір Кричевський, а також видатні науковці – академіки Євген Патон і Борис Чернишов. На фасадах будівель можна побачити меморіальні дошки, присвячені цим діячам.

Меморіальна дошка на честь Євгена Патона

Архітектурна розмаїтість і пам’ятки

Архітектура Антоновича вражає різноманітністю стилів: тут можна побачити будівлі, виконані у модерністському стилі, неокласиці, конструктивізмі, а також з елементами еклектики. Серед найвизначніших споруд – прибуткові будинки початку XX століття, зведені за проєкт архітекторів такого рівня, як Абрам Трахтенберг і Андрій Краусс.

Будинок №32 по вул. Антоновича

Особливу увагу привертає будинок Єврейського училища (сучасний №69), зведений за проєкт Адольфа Мінкуса. Нині в ньому розташовані музейні експозиції та робочі кабінети, пов’язані з історією Києва й науковими дослідженнями.

Будинок Єврейського училища по вул. Антоновича

Сучасна вулиця Антоновича – це жива частина міста, яка поєднує історію з сучасністю. Тут розташовані численні установи культури, освіти, наукові інститути, банки, магазини та кафе, що робить її популярною серед жителів і гостей Києва.

Раніше "Телеграф" розповідав про вулицю в Києві, яка з’єднує Лук'янівку і Дорогожичі. Ці райони здавна мали особливе значення для столиці, адже саме тут формувалася неофіційна культурна та торгівельна атмосфера міста.