Не дадуть послабити Україну: В’ятрович пояснив, хто врятує переговори від провалу

Українське суспільство знову опинилося перед хвилею великих планів, обіцянок та інсайдів, які активно обговорюються у мережі. Але чи означає це, що світ нарешті рухається до завершення війни?

"Телеграф" поспілкувався про нашумілі інсайди з "мирного плану Трампа" із народним депутатом від партії "Європейська солідарність" Володимиром В’ятровичем. Про те, що послаблює позиції України в переговорному треку та яку роль в ньому отримає Європа – в нашому бліцінтерв’ю.

– Судячи з того, що ми бачимо, суспільство дійсно сподівається, що ми переходимо в фазу активних перемовин, які в результаті можуть привести до миру. Чи дійсно це так? Яке у вас ставлення до цих всіх інсайдів, зливів та інформації, яка публікується?

– Поки що незрозуміло, що це справді план Трампа. Поки що ця інформація не підтверджена. Сподіваюся, що це не так, тому що, на жаль, пропозиції, озвучені у 28 пунктах, явно є проросійськими. І вони явно спрямовані на обмеження можливостей для України, на втручання в український суверенітет, обмеження армії, питання ідентичності, заборону на вступ в НАТО.

Це, по суті, забаганки Володимира Путіна. Мені важко сказати, що в тих пропозиціях є якийсь компроміс, який нібито враховує українську позицію. Я її там не побачив.

Читайте також: США нагодують Путіна американськими пряниками: секрети мирного плану та роль Китаю

– Разом з тим, просувати українські позиції може бути важче через політичну турбулентність, зокрема корупційний скандал з Міндічем, розкол у фракції "Слуг". Як ви гадаєте, наскільки це послаблює наші позиції за столом переговорів?

– Послаблює. Абсолютно послаблює. Тобто це справді дає шанс посилити тиск на Україну, тому що корупційні скандали дають шанс антиукраїнським політикам поза межами України говорити, що не треба допомагати Україні, а проукраїнським політикам стає важче пояснювати своїм виборцям, чому вони мають допомагати в Україні, коли в там така корупція.

Дуже боляче і дуже прикро, що це відбувається саме зараз, але вина в тому, що це відбувається саме в Україні, напевно, тому в керівництві створена дуже диспропорційна система влади, коли це залежить від дуже невеликої кількості людей, безпосередньо оточення Володимира Зеленського.

А тепер, коли в цьому безпосередньому оточенні виявлено корупційний скандал, це б'є по безпосередньо Володимиру Зеленському і його авторитету, як внутрішньо українському, так і зовнішньо політичному.

І мені здається, що Володимир Зеленський, на жаль, не розуміє, що ця важка ситуація мала б бути приводом для того, щоб врешті зробити те, що мало бути зроблено у 22-му році. Оголосити про потребу створення "уряду національної єдності", відкласти всі якісь непорозуміння, партійні суперечки та вийти на новий рівень того, що має представлятися як українська суб’єктність.

Суб’єктність у світі посилюється, якщо ми демонструємо єдність. Але демонструвати єдність, закривши очі на якісь корупційні скандали в оточенні Зеленського, вже не вийде. Дуже багато пробачалося керівництву держави, але зараз все-таки очікується якісь конкретні кроки з боку Кабміну, глави держави.

– Володимир Зеленський у вечірньому зверненні сказав, що зараз один із найважчих моментів нашої історії. "Ми можемо опинитися перед вибором: або втрата гідності, або ризик втрати ключового партнера". На вашу думку, з цих двох виборів до чого ми зараз ближче?

– Я не бачу, принаймні в моєму оточенні, готовності більшості погоджуватися з тим планом, який насправді дуже загрожує нам. В результаті якого Україна дуже багато цього втрачає й отримує досить сумнівні гарантії. Тому немає прийняття що це серйозний план виходу з цієї війни.

– На вашу думку, який вплив може мати Європа на майбутню архітектуру мирних домовленостей? Бо з того, що ми бачили, складається враження, що саме у цьому проєкті її голос виявився другорядним.

– Мені здається, що це якраз і є головний чинник, яким ми можемо і маємо сповна використати, якщо не наробимо помилок. Тому що Європа так само зацікавлена в сильній Україні, в цьому образі України, концепції як "сталевого дикобраза" – це справді бачення того, яку функцію має виконувати Україна – гарантуючу безпеку для Європи.

І так, Європа не зацікавлена, щоб Україна була ослаблена, щоб була скорочена її армія, щоб Росія мала можливість впливати на внутрішньополітичні питання України. Мені здається, що на це і треба розраховувати та розуміти, що ми не в нульовій позиції. Як це було у 2022 році, коли ми бачили буквально виїзд посольств з Києва.

Все-таки, зараз ці напрацювання з Європою можуть бути фундаментом для подальшої співпраці й гарантування української безпеки. Але в цьому контексті теж надзвичайно важливими є і внутрішньополітичні українські питання. Мова йде про те, що підтримка Європи теж залежить від того, що ми демонструємо в внутрішній політиці. І ці корупційні скандали, звичайно, теж будуть впливати на підтримку, як я сказав на початку нашої розмови. В Європі є проукраїнські та антиукраїнські політики, і давати другим "карти в руки" – це дуже небезпечно.

Крім того, для Європи надзвичайно важливим є дотримання таких базових демократичних прав в Україні, як право на діяльність опозиції. І на жаль, в цьому питанні теж робляться речі, які дають підстави звинувачувати Володимира Зеленського в авторитарних тенденціях. Тут теж мені здається, що Володимир Зеленський не до кінця розуміє, як його якісь бажання поквитатися з колишніми політичними опонентами в Україні, на жаль, б'ють по самій Україні.