Завод-герой оборони Одеси перетворився на смітник: хто винен у знищенні промислової пам'ятки

Колись цей завод постачав крани в понад 70 країн світу, а робітники під німецькими бомбардуваннями ремонтували танки та випускали міномети для оборони Одеси. Тепер територія перетворилася на справжнє звалище, обжите зграями бездомних собак. Головна будівля – шедевр промислової архітектури 1883 року, який порівнювали з паризькими майстернями, – стоїть без даху після пожежі 2011 року. У січні 2020-го ресторатор Олександр Купер спробував викупити паровозний цех, щоб реанімувати його. Необхідні кошти знайшли за кілька годин, але минуло п'ять років, а майбутнє будівлі досі невідоме.

"Телеграф" розповідає, чому один із найпотужніших заводів України, що працював із 1863 року, залишається покинутим уже понад два десятиліття, хто намагався його врятувати та чому з цього нічого не вийшло.

Тут мав вирости фітнес-центр, але виявилося, що немає ні мереж, і навіть можливості потрапити всередину

5 січня 2020 року одеський ресторатор Алекс Купер запропонував викупити покинутий паровозний цех заводу "Краян". На пропозицію відгукнулися бізнесмени Андрій Ставніцер та Дмитро Казавчинський. Гроші зібрали протягом кількох годин, власник погодився на продаж. Площа об'єкта – 3,9 тисячі квадратних метрів. У планах було обладнати фітнес-центр, комплекс з саунами, зону громадського харчування та офіси.

Але після радісних публікацій у Facebook з'ясувалося, що все набагато складніше. "На сьогоднішній день там немає ні мереж, ні землі, ні навіть можливості потрапити на об'єкт вільно", – пояснив Купер.

Історія будівництва "Краяну"

Історія починається в серпні 1863 року, коли барон Карл фон Унгерн-Штернберг заснував залізничну майстерню для обслуговування та ремонту поїздів Одеської залізниці. Головну будівлю цих майстерень, велике паровозне депо, збудував для барона видатний архітектор А. Д. Тодоров. Це справжній шедевр промислової архітектури.

До 1917 року тут працювало понад 3000 людей. Після революції майстерні націоналізували та перейменували на честь Січневого повстання 1918 року в Одесі. У 1931 році тут випустили перший радянський рейковий кран "Январец-1". Тривалий час завод був провідним підприємством свого профілю. Продукція постачалася більш ніж до 70 країн світу.

Як завод працював в облозі Одеси 1941 року

Під час оборони Одеси завод відновив і передав до Приморської армії десять танків БТ. Один із цехів переобладнали в танкоремонтні майстерні. Робітники брали участь у будівництві трьох бронепоїздів, а потім освоїли виробництво бронетракторів НІ-1, 50-міліметрових та 82-міліметрових мінометів.

Під щоденними бомбардуваннями та артилерійськими обстрілами завод ні на хвилину не припиняв роботу. Командування міста поставило завдання: протягом п'яти днів освоїти та розпочати випуск мінометів. Інженери та техніки склали креслення деталей, і точно вчасно виготовили перші зразки. Завод виробляв 25-30 мінометів щодня.

Під час окупації підприємство було повністю зруйноване. У 1944 році почалося відновлення.

Чому завод не впорався з реаліями незалежної України та ринковою економікою

Після проголошення незалежності України завод приватизували та перетворили на холдингову компанію "Краян". З 1991 року підприємство поступово зменшувало виробництво. У 1994-1995 роках тут працювало понад 5000 людей. Завод деякий час продовжував випуск кранів на пневмоколісному ходу та автомобільних кранів.

Але вже з 1997 року підприємство працювало з мінімальним навантаженням. Того року випустили 24 крани, у 1998 році – 20 кранів, у 1999 році випуск упав до 4 кранів. У 2000 році настало банкрутство, а більшість корпусів пограбували і перетворили на руїни.

На початку 2001 року під час процедури санації продали 90% території заводу, розпочали демонтаж обладнання. У вересні 2012 року начальник відділення Фонду державного майна в Одеській області повідомив, що внаслідок рейдерської атаки колишній завод є "голими стінами, а місцями немає й стін".

Корупційна схема навколо підприємства

У вересні 2016 року Одеська міськрада купила адміністративну будівлю, що входила до комплексу заводу "Краян", за 185 мільйонів гривень. Там розмістили офіс міської влади. Ця покупка обернулася чиновникам звинуваченнями у фінансових махінаціях.

Національне антикорупційне бюро заявило, що раніше цю будівлю купили за 11,5 мільйонів гривень у фіктивної компанії. Досі мер Одеси Геннадій Труханов, його заступник Павло Вугельман та низка інших чиновників позиваються до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка висунула звинувачення.

24 квітня 2011 року в головній будівлі – великому паровозному цеху – почалася пожежа, яка сильно пошкодила дах. Через відсутність водопостачання рятувальникам довелося прокладати магістральну лінію на відстані двох кілометрів. Після пожежі залишки даху розібрали, від цеху залишилася оголена коробка з цегляних стін.

У березні 2015 року стався обвал однієї з будівель ковальських майстерень, розташованих біля залізничних колій. Машиніст пасажирського поїзда "Інтерсіті" не встиг побачити небезпеку та наїхав на залишки будівлі. У травні 2015 року розібрали аварійну будівлю ливарного цеху.

Сьогодні експлуатованими залишаються всього кілька будівель, інші або напівзруйновані, або опечатані. Найбільш цінні дореволюційні червоноцегляні будівлі перебувають у кращому стані, ніж пізніші споруди. Цегла, з якої зведені їхні стіни, виявилася довговічнішою та стійкішою до вібрацій від поїздів. Однак майбутнє всіх корпусів, що збереглися, залишається невизначеним.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про долю іншого заводу — Луганського локомотивного. Він теж був провідним підприємством галузі тих часів.