Чому в Києві світло вимикають частіше, чи можливі відключення на 20 годин і що буде взимку — відповіді ексміністра

Читать на русском
Автор
Відключення електрики
Відключення електрики. Фото Колаж, "Телеграф"

Ексміністр енергетики попередила про збільшення годин без світла

Українці по всій країні щодня стикаються з тривалими відключеннями електроенергії. 27 листопада ворог завдав ударів по енергетичних об’єктах, залишивши знеструмленими райони Харківської області, а аварійні відключення розповсюдилися на Сумську та Полтавську. Росія цілеспрямовано руйнує енергетичну інфраструктуру, залишаючи людей без світла на 14–16 годин, а подекуди й довше. У деяких районах Києва електрику вмикають лише на 30 хвилин, а попереду — зима з морозами.

Чи можна сподіватися на покращення ситуації? Чому в Івано-Франківську та Рівному світло є частіше, ніж у Києві? І що буде, коли вдарять справжні холоди? На ці питання "Телеграфу" відповіла в бліцінтерв'ю Ольга Буславець, міністр енергетики України у 2020 році, Заслужений енергетик України, кандидат технічних наук.

Ключові факти з інтерв'ю:

  • Західна Україна має дві атомні станції та можливість імпорту
  • Київ у важкій ситуації через атаки на інфраструктуру
  • Резервів для покращення немає
  • З морозами відключення стануть довшими
  • Енергоефективність може зменшити споживання до 15%

Чому в Івано-Франківську та Рівному світло є частіше, ніж у Києві та на сході?

— Є особливості нашої енергосистеми. Вона об'єднана, проте генеруючі потужності розподілені по регіонах нерівномірно й електроенергію потрібно транспортувати на великі відстані.

Після окупації й руйнації через ракето-дронові атаки ворога великої кількості генерації на сході і в центрі країни ми маємо найбільші дефіцити потужності в цих регіонах для покриття попиту на електроенергію.

Водночас на Західній Україні зосереджена переважна більшість генерації. Дві атомні станції — Хмельницька і Рівненська — забезпечують 4800 мегават. Це величезна частина того, що у нас залишилось. Плюс багато малих газових установок, ВЕС (вітрових електростанцій) та СЕС (сонячних електростанцій), побудованих бізнесом, а також ГЕС (гідроелектростанцій) та теплові електростанції.

Через інтерконектори із заходу ми можемо залучати імпорт. Тому обмеження там набагато менші, ніж у центрі та на сході. Магістральні мережі та підстанції "Укренерго", які передають електроенергію до інших регіонів постійно піддаються атакам і руйнаціям. Отже, можливості передачі дуже обмежені. У листопаді навіть доводилося розвантажувати атомні станції, бо не було куди видати електрику. Генерація є, а доставити до споживачів — неможливо.

Ольга Буславець

Яка ситуація в Києві після останніх атак?

— У вівторок була чергова атака на інфраструктуру одна з них в черговий раз серйозно постраждала. Ці станції ключові для столиці. Київський енерговузол забезпечується переважно роботою київських ТЕЦ і Трипільської ТЕС у Київській області, яка також неодноразово страждала від ударів.

У нас немає жодної теплової й гідроелектростанції, яка б хоч раз не зазнала руйнувань. Енергетики їх відновлюють — я пишаюся цими людьми, які розбирають зруйноване обладнання, збирають його знову власними руками та підключають до енергосистеми. Але з кожним разом відновити те, що було, стає важче. Щось можна полагодити, а щось втрачаємо назавжди.

Київ дуже залежний від внутрішньої генерації, передача із Заходу обмежена. Далі ситуація ще важча — Запоріжжя, Дніпро, Харків, Суми, Чернігів. У Чернігівській області власної генерації взагалі немає, її зруйновано. У Запорізькій та Дніпропетровській зосереджена енергоємна промисловість, а після окупації ЗАЕС генерації постійно бракує.

Нинішня ситуація з відключеннями на 14-16 годин у Києві триватиме до кінця війни?

— Ймовірна ситуація — як було минулого тижня. Приблизно такі графіки, швидше за все, і будуть. Головне — щоб не гірше.

Тривалість відключень залежить від розподілення потужності по районах, яку не можна порізати рівними шматками, як торт. Залежить від наявного робочого обладнання, мереж, навантажень. Енергетики намагались зробити максимально рівні умови.

Після обстрілу у вівторок (25 листопада, — Ред.) на лівому березі була гірша ситуація, бо постраждала станція, яка забезпечує теплозабезпечення.

Якщо росіяни продовжать атаки, нам загрожує по 18-20 годин без електрики?

— Може бути все що завгодно. Ми не знаємо, що у них у планах і скільки це триватиме. Дуже невдячна справа щось прогнозувати.

Але я можу сказати: щоб було краще, ніж минулого тижня, я не бачу для цього ресурсу. Резервів немає.

Морозів ще не було, а електрики вже не вистачає. Чого чекати з похолоданням?

— Збільшення кількості годин відключень. Резервів немає, тому буде просто більше годин, коли люди залишатимуться без електрики.

Чи є у Києва резерви? Може, відключити метро, тролейбуси, трамваї?

— Уявляєте, що буде для міста? Роботу міста буде паралізовано взагалі.

Можна перевести людей на віддалену роботу там, де це можливо, щоб вони не їздили. Тоді потрібно приймати певні рішення і шукати альтернативі. Місцевій владі потрібно прораховувати різні варіанти найгірших сценаріїв і превентивно регулювати ситуацію. Вони мають напрацювати набір інструментів. Для цього треба бачити, які навантаження несуть різні сервіси. У пріоритеті — лікарні, критична інфраструктура для життєзабезпечення міста: теплопостачання, водопостачання, каналізація. Мають бути розставлені пріоритети для живучості міста. Я сподіваюсь така робота проводиться.

Що ще може допомогти в ситуації?

— Ми маємо говорити не лише про генеруючі потужності, а й про зменшення неефективного споживання енергоресурсів.

За оцінками, до 15% можна скоротити електроспоживання, якщо провести енергоаудит будівель і реалізувати енергоефективні проєкти.

Нагадаємо, експерти також прогнозують, що з середини січня в Україні почнуться регулярні скасування графіків відключень, а відчутне поліпшення ситуації очікується у лютому завдяки появі сонячної генерації та частковому відновленню енергетичного обладнання. Фахівці наголошують, що це допоможе зменшити дефіцит в енергосистемі, але українцям і надалі радять економити електроенергію та стежити за оновленими графіками.