Завод, який керував газопроводами Європи, перетворили на смітник: моторошні кадри останніх днів "Львівприладу" (фото)

Уявіть собі завод, який постачав унікальне обладнання для всіх атомних електростанцій Радянського Союзу, експортував продукцію в Індію, Іран та Болгарію, а його прилади керували газопроводами, що тягнуться через всю Європу. Тепер уявіть, як усе це обладнання — плати, станки, документація — гниє просто неба під осіннім дощем, а через рік на цьому місці виростуть офіси та елітні квартири. Саме така доля спіткала "Львівприлад" — завод з майже 60-річною історією, який переміг усі кризи 90-х, але не пережив приватизації.

"Телеграф" розповідає, як один з найпотужніших виробників електровимірювальних приладів в Україні зник з промислової карти Львова за лічені роки після того, як його купила приватна компанія. Шокуючі фотографії 2008 року відображають останні дні підприємства: дорогі плати для атомних станцій валяються в купах сміття, станки з числовим програмним керуванням ріжуть на металобрухт, а заводську документацію розносить вітром вулицями.

Завод, який робив "мозок" для атомних електростанцій та керував газопроводами Європи

"Львівприлад" заснували 1945 року. Підприємство пройшло шлях від виготовлення простих стрілочних приладів до складної мікропроцесорної техніки. У радянський період це був найпотужніший виробник електровимірювальних приладів та базове підприємство для всієї атомної енергетики України й СРСР. Завод випускав обладнання, без якого не могла працювати жодна атомна станція.

У незалежній Україні "Львівприлад" став головним виробником багатоканальних приладів автоматичного регулювання технологічних процесів. Ці пристрої вимірювали та реєстрували температуру, тиск, витрати, рівень, напругу, струм. Завод також виготовляв системи автоматичного керування газоперекачувальними агрегатами для компресорних станцій магістральних газопроводів. До 1990 року таку продукцію випускали лише у Львові — більше ніде в СРСР.

За період з 1978 по 1998 рік підприємство виготовило понад 1200 комплектів систем, які забезпечували транспортування газу в усі країни СНД та Європи. Загалом завод випустив понад 1,5 мільйона приладів різних видів. 1997 року загальний обсяг виробництва товарної продукції сягнув 18,3 мільйона гривень.

Унікальні прилади без аналогів у СНД експортувалися у 10 країн світу

Продукція "Львівприладу" широко використовувалася на об'єктах атомної енергетики. Прилади РП160АД взагалі не мали аналогів у країнах СНД. Завод виготовляв 14 типів реєструвальних одно- та багатоканальних приладів, близько 300 варіантів їх виконання. Вони були адаптовані до різних умов експлуатації та первинних перетворювачів, регулювальних і сигналізувальних пристроїв, ліній зв'язку. Усі прилади відповідали вимогам метрології та чинним стандартам.

У середині 1990-х років завод освоїв випуск первинних перетворювачів надлишкового тиску високого класу точності, нагнітальних вентиляторів для нафтогазових комплексів та атомних станцій. Окрім промислового обладнання, "Львівприлад" випускав товари народного вжитку: швейні машини, жарову електрошафу "Оксана", електричний побутовий компресор "Віхола", туристичну газову плиту "Гном".

Продукцію експортували в країни СНД, Балтії, Індію, Словаччину, Іран, Ірак, Болгарію. На відміну від багатьох львівських заводів, "Львівприлад" пережив 90-ті та продовжував випускати електроніку для атомних електростанцій навіть у 2000-х роках. Завод мав розвинену соціальну сферу: будинок культури, дитячий садок, дитячий табір відпочинку, база відпочинку, комбінат харчування, житлові будинки, гуртожитки.

Початок кінця для заводу з 400 працівниками

2007 року власником заводу стало ТОВ "Фірма "Північ ЛТД". Кількість працівників на той момент становила близько 400 осіб. Але після приватизації підприємство фактично припинило роботу.

У 2008 році завод "Львівприлад" ще існував, проте лише формально. У кількох приміщеннях сиділи орендарі, а вміст решти будівель лежав на вулиці. Блискучі плати, станки з числовим програмним керуванням та стоси документації гнили під осіннім дощем.

Дорогі плати для атомних електростанцій валялися в купах сміття разом зі стільцями та тумбочками. Заводська документація до цих плат розлітались вітром.

Останні фото перед зникненням

Характерний фонтан біля заводської прохідної запам'ятався всім працівникам. Станом на 2008 рік більшість автопарку заводу перебувала в жахливому стані.

Ще цілі меблі теж викинули надвір. На фото видно велетенські вентиляційні шахти бомбосховища на 3000 людей, яке раніше було на території заводу. В'їзд у це бомбосховище зберігся. Всередині приміщень можна було побачити якісь незрозумілі контейнери, схожі на шахтні.

Після фактичного припинення роботи заводу на його території збудували офісні приміщення та житловий комплекс.

"Львівприлад" — це частина промислової історії Львова. Тут навіть було перше місце праці теперішнього мера міста Андрія Садового. Завод з майже 60-річною історією, який постачав унікальне обладнання для атомних станцій у десятки країн світ, зник з карти міста за кілька років. На його місці тепер стоять елітні квартири та офіси. Така доля спіткала один з найпотужніших виробників електровимірювальних приладів в Україні.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що один із найбільших заводів в СРСР довели до краху. Він був гігантом українського машинобудування.