У Зеленського, Залужного та інших ще є час. Яка головна перешкода для виборів президента

Проведення президентських виборів в Україні восени 2026 року є малоймовірним. Головними перешкодами залишаються війна, ситуація на фронті і тривала підготовка виборчого процесу.

Про це в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" розповіли експерти. Думки розділилися на два табори — цьогорічні вибори практично виключені і вибори можливі навіть до завершення війни, але за певних умов.

Для розуміння ситуації:

У матеріалі "Української правди" йдеться, що під час нещодавньої зустрічі у Києві президент Володимир Зеленський безпосередньо запитав посла України у Великій Британії Валерія Залужного, чи братиме він участь у президентських виборах, якщо вони відбудуться восени. Той відповів президенту ствердно: "Так. Буду".

"Зеленський сказав, що ситуація на фронті останнім часом розвивається позитивно, суспільство залишається достатньо консолідованим, а тому з'явилося вікно можливостей для проведення виборів. Однак головне завдання – провести їх так, щоб країна не отримала нового внутрішнього розколу, а отже, продовжував президент, треба уникнути ризиків, які нестиме протистояння Зеленського і Залужного", — говориться у матеріалі.

Імовірність виборів – близько 0%

Політолог, директор Інституту соціально-політичного проектування "Діалог" Андрій Миселюк розповів, що ймовірність проведення виборів цієї осені – близько нуля відсотків.

"Тому що це, по-перше, дуже буде залежати від ситуації на фронті. І якщо з початку року вона дійсно складається для наших Збройних Сил більш-менш позитивно, то впевнено прогнозувати, що буде закінчення воєнних дій чи хоча би перемир'я, на жаль, не можна, тому що Путін в цьому напрямку поки жодних кроків не робить", — вважає Миселюк.

Також він зазначив, що є ще один важливий момент — фахівці з організації виборчих процедур кажуть, що необхідно щонайменше 180 днів, тобто шість місяців для організації проведення цих виборів, які будуть несхожими на решту. Це пов'язано з великою кількістю переселенців, реєстр виборців треба актуалізувати. Все це є технічно складними питаннями, які неможливо вирішити за два-три місяці.

"Тому можна у публічну площину вкидати повідомлення про вибори (і це час від часу робиться), що вже через декілька місяців будуть вибори, але це політичні кампанії. Однак вибори раніше, аніж у наступного року точно не відбудуться", — резюмував експерт.

Вибори не виключені, але…

Політтехнолог Олексій Голобуцький вважає, що ймовірність проведення виборів завжди залишалася, і за певних умов їх можна здійснити.

"Зараз не беремо [до уваги], що правки в Конституцію, Закон про вибори можна прийняти простою більшістю. Що стосується питань безпеки, — то ми кожен день живемо підозріло і все одно продовжуємо ходити в магазини, робити все, що робили раніше. Якщо ще з'явить можливість проголосувати, — не бачу тут ніякої проблеми", — каже він.

Також співрозмовник наголосив, що на прифронтових територіях технічно можливо провести вибори.

"Ідея [про вибори президент], яку озвучив Путін, — вона ж не на пустому місці виникла. Це ж нібито "наші" пропозиції, що припиняються повітряні [атаки] і війна перетворюється на АТО. Ми при АТО провели парламентські і президентські вибори (2014 і 2019 років), тож і зараз всі можливості відкриваються до того, щоб провести. Як тільки Зеленський починає з кимось лаятись (як це було минулого року, коли з Трампом полаявся), у нього суттєво зростає рейтинг. І зараз на тлі [скандалу] з полками знову виріс. Але це абсолютно не означає, що це конвертується в конкретні голоси, коли будуть вибори", — пояснив Голобуцький.

Також на думку експерта, ймовірність проведення президентських виборів уже восени дорівнює приблизно 10%, якщо війна не закінчиться. Якщо закінчиться, то прогнози стануть вже недоцільними, "бо вибори доведеться проводити".

Вікно можливостей є, але часу немає

Голова Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко у коментарі "Телегафу" сказав, що скептично ставиться до можливості проведення виборів восени цього року.

"Зараз інтерес у президентської команди є до проведення таких виборів. Це дуже помітно. За різними обставинами, не тільки стаття в "УП". Я бачу коментарі колег, пов'язаних з Банковою, що просувається і у Фейсбуці і в ТікТоці і так далі. Явно активізувалася команда Зеленського. Цілком погоджуюсь з тим, що для них зараз є вікно можливості, позитивні тенденції у війні з Росією, певне зростання рейтингів. Це вікно можливості, яке може закритися, тому слід скористатися. Тому у зв'язку з тим, що є інтерес, можливо, найімовірніше, є бажання провести такі вибори", — каже експерт.

При цьому співрозмовник наголошує, що є низка перешкод для проведення виборів: юридичні, організаційні, технічні.

"Щоб вибори пройшли восени — кінець жовтня або листопад, виборча кампанія має початися вже наприкінці серпня (якщо в жовтні). Але до того, що потрібно прийняти купу законодавчих змін, провести складну і тривалу організаційну роботу, тому це просто зараз неможливо. Щоб вибори відбулися, наприклад, наприкінці листопада, тоді виборча кампанія у вересні", — додав він.

Навіть якщо говорити про повоєнні вибори, експерт вважає, що на їхню підготовку та проведення потрібно мінімум півроку. Навіть якщо процес пройде швидко, три-чотири місяці все ж таки будуть необхідними на організаційну підготовку.

"І мінімум два місяці на проведення самої виборчої кампанії. За нинішнім законодавством. І це в повоєнних умовах, в умовах, коли війни немає. Як проводити вибори під час війни, ніхто зараз точно не знає. Найпростіший спосіб щодо президентських виборів — провести вибори через дію в електронному форматі. Але це дуже критично сприймається, наскільки я знаю, навіть більшістю депутатів. Я вже не говорю про експертне середовище. ЦВК критично до цього ставиться. Це, скажімо так, викликає дуже багато застережень, критичних оцінок від кібератак до можливості зловживань. Багато проблем. Тому варіант електронних виборів сприймається дуже критично", — пояснює "Телеграфу" Фесенко.

Водночас для проведення нормальних виборів, у тому числі за кордоном, крім законодавчих змін, яких поки що немає, потрібно заново відновити реєстр виборців. Це триватиме приблизно кілька місяців. І хоча цю роботу розпочали, але суттєвих результатів поки що немає.

"Заново потрібно створити, коли буде інформація, де у нас скільки виборців залишилося. Наново потрібно створити структуру виборчих комісій. Особливо за кордоном. За кордоном у нас кілька мільйонів виборців. З кожною країною, де у нас велика кількість виборців, слід укласти міжурядову угоду про сприяння проведенню виборів. Тому що неможливо провести там лише в тисячах. можна провести вибори у посольствах та консульствах. А коли мають голосувати в окремих країнах сотні тисяч виборців?", — каже він.

В інших країнах, де є українці, необхідно будувати територіальну структуру, а на це, відповідно, потрібна згода місцевих органів влади. Організаційно це дуже складна робота. При цьому необхідно знайти людей, які працюватимуть у цих виборчих комісіях та навчити їх.

"На вибори потрібно знайти гроші. Поки що питання не вирішене. Ну і далі — законодавче. У нас наприкінці минулого року створена парламентська комісія, яка працює над підготовкою законодавства, зміною до законодавства, з повоєнних виборів. Начебто вони паралельно продумують можливість виборів під час війни. Принаймні я таку думку чув. Поки що жодного законопроекту немає, жодного. Наскільки я розумію, консенсусу у цих питаннях також немає ні в самій комісії, ні в парламенті", — додав Фесенко.

Однак найскладніший нюанс полягає в тому, що проведення виборів під час війни потребує зміни закону про воєнний стан. Але у Верховній Раді консенсусу немає щодо цього питання.

"І якщо буде спроба провести такі, скажімо, законодавчі зміни і згідно із законом про військове становище, і про зміни у виборчому законодавстві, я думаю, що у Верховній Раді виникне дуже складна ситуація навколо цього. Ми ж знаємо і зараз, як не просто проводити закони через Верховну Раду. А коли це конфліктні закони, де є конфлікт політичних інтересів, це гарантовано, що, як мінімум, з першої спроби це не пройде. Це пройде лише тоді, коли буде певний компроміс, коли буде згода ключових гравців на проведення виборів під час війни", — наголосив експерт.

Однак до 24 серпня пленарних засідань у ВР не заплановано і, на думку експерта, якщо депутати в цей період почнуть збиратися у терміновому режимі та робити проекти про вибори, тоді це означатиме, що справді є спроба провести вибори восени.

"Але зробити це буде вкрай складно і, на мій погляд, ймовірність таких виборів вона відносно мала, ну, я віддав би відсотків 10, не більше зараз", — резюмує співрозмовник.

Таким чином, головною перешкодою для проведення виборів є щонайменше 180 днів, які необхідні для проведення процесу.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, що у Раді визначилися, чи буде онлайн-голосування на виборах в Україні.