Захід вже не стільки боїться ядерної зброї РФ, скільки самого Путіна - Орест Сохар

Читать на русском
Автор
510
Колаж "Телеграф" Новина оновлена 28 лютого 2024, 20:06

Приводів для застосування тактичної ядерної зброї значно більше, каже шеф-редактор Obozrevatel Орест Сохар

Кремль вирішив прокачати європейські "ядерні" страхи… виявилося, що донедавна найбільшою загрозою був Пекін

Британська Financial Times "раптом" отримала доступ до 29 супертаємних російських військових файлів: це дозволило журналістам "навести різкість" на невідомі раніше деталі російської ядерної доктрини. Головний висновок буквально підриває дах: приводів для застосування тактичної ядерної зброї у московитів значно більше, ніж вони офіційно декларують.

Злитим документам понад 10 років, але їх суть навряд чи змінилася з часом: бункерний нібито готовий пуляти тактичними ядерними боєголовками мало не під час кожного переляку. Мовою експертів це звучить красивіше: оперативний поріг для використання ядерної зброї може бути дуже низький, якщо бажаного результату для кремля не досягти звичайними засобами.

Поріг — це сукупність факторів, які призводять російські війська до "безповоротної неспроможності зупинити ворожу агресію" і спричиняють "критичну ситуацію для державної безпеки Росії".

Ядерна відповідь може бути рефлексією на широкий спектр дій супротивника: від ворожого вторгнення на територію РФ до конкретніших тригерів, таких як знищення 20% російських стратегічних підводних човнів з балістичними ракетами, 30% її атомних ударних субмарин, 3-х або більше крейсерів, 3-х аеродромів або одночасний удар по головному та резервному берегових командних центрах.

Окремий документ ретранслює палітру критеріїв потенційного ядерного удару, включаючи висадку ворога на території росії, поразку прикордонних підрозділів, або неминучу атаку противника із застосуванням звичайної зброї. А ось моє улюблене: "російські військові зможуть використовувати тактичну ядерну зброю для широкого спектра цілей, включаючи стримування держав від використання агресії […] або ескалації військових конфліктів", "припинення агресії", запобігання російським військам від програшу битв або території, для підвищення ефективності російського флоту. Фактично, будь-коли, будь-де, і під будь-яким приводом.

Судячи з усього, цю "таємну" страшилку розписували кращі креативники російського генштабу, при чому — на замовлення "самого". Адже ці "новели" суперечать військовій доктрині РФ, яка передбачає право застосовувати ядерну тріаду винятково у відповідь на ядерну атаку супротивника чи у разі агресії проти РФ, — коли під загрозу поставлено саме існування держави. Або, або… ніяких "будь-як"… В одному Чорному морі Україна дала безліч "підстав" для застосування "ядерки", вже не кажучи про деокупацію "нових територій РФ".

До речі: щоб додати "відомостям" більшої ваги, файли нафаршировані інформацією про те, кого РФ донедавна вважала ймовірним супротивником: будете здивовані, ще десятиліття тому кремль очікував вторгнення Китаю.

Московські еліти вбачали небезпеку саме в КНР… навіть тоді, коли Путін створював альянс з Пекіном: східний військовий округ РФ регулярно відпрацьовував численні сценарії ймовірного китайського вторгнення.

"Друга армія світу" вчилася першою завдавати ядерного удару: "Північна федерація" відповідає тактичними боєголовками, щоб зупинити "Південь" від просування 2-ої хвилі сил вторгнення, — типовий сценарій для таких навчань.

Цей острах Китаю не минув і досі. З початковим широкомасштабної війни РФ проти України, кремль перекинув чимало сил зі сходу в Україну, та китайський кордон не залишився оголеним. Московія продовжує зміцнювати та тренувати свої ядерні сили на Далекому Сході. Чимало з цих систем мають дальність лише для удару по КНР.

Є вічні стихії на цій планеті: вода, вогонь і залякування Заходу. Вже зрозуміло, що наші партнери сьогодні бояться не стільки ядерної тріади кремля, скільки самого Путіна: він їх лякає дуже, ніж будь-які боєголовки. Це, практично, єдине, що він робить кваліфіковано.

Джерело: допис Ореста в Телеграм

Info Icon

Думки, висловлені в рубриці блоги, належать автору.
Редакція не несе відповідальності за їх зміст.