Можна і треба бити. Три види санкцій, чутливих для Росії - Анатолій Амелін

Ситуація з санкціями проти Росії виглядає дедалі складнішою. Стало відомо, що низка західних банків, які залишилися працювати в РФ, сплачують сотні мільйонів євро податків до бюджету країни-агресора, де до того ж зростає кількість доларових мільярдерів.

Тема конфіскації російських активів мусується давно, але особливих зрушень, особливо у Європі, не проглядається. А США дозволили проводити операції з російськими банками та для розрахунків у сфері енергетики.

Ще, мабуть, 2018 року Український інститут майбутнього робив дослідження, яке називалося "Межі міцності Росії". Одним із важливих джерел наповнення бюджету РФ були і є доходи від експорту нафти та нафтопродуктів.

Тому ключова дія – найправильніші санкції – ті, що запровадили ГУР разом із СБУ. Йдеться про удари по російських нафтопереробних заводах. Це знизило виробництво нафтопродуктів на 15%. І так чи інакше знижує надходження до російського бюджету.

Таких "ударних" санкцій, звісно, недостатньо. Тому важливим є ембарго на російську нафту та нафтопродукти. Як і вторинні санкції – за обхід тих чи інших обмежень. Це і тіньовий флот, і те, як через країни колишнього СРСР, Близького Сходу, росіяни оминають санкції, створюючи компанії-прокладки, які нібито виступають покупцями (а насправді – транзитерами).

Застосування санкцій як до фізичних, так і юридичних осіб, які допомагають країні-агресору обходити обмеження, є тим інструментом, який можна і потрібно додати до існуючих.