Україна підриває енергетичну безпеку Європи. Хто й навіщо це зробив і так підставив країну - Сергій Куюн

Про угорсько-словацькі погрози або як ми самі собі привезли проблеми.

1. На забезпеченості ринку пальним це не позначиться. З цього напрямку ми отримуємо до 10% (на піку), а маємо логістичних потужностей додатково на 50% більше мінімум. Але. Такі можливості ми маємо завдяки розгалуженій системі постачань, яка не зміцниться у разі втрати цього напрямку.

2. Україна – гарний клієнт для MOL (йому належать НПЗ в Угорщині та Словаччині). Його втрата – постріл самим собі в ногу. Вони це розуміють судячи з того, що розмови про можливе припинення постачання нам електрики з Угорщини припинилися. Бо це їхні чималі гроші. А коли російська нафта надходити туди припинить (ці виключення з санкцій не назавжди), то такий клієнт їм буде потрібен ще більше. Хоча як тільки ми отримаємо доступ до "великої води" ми першими відмовимось від угорсько-словацького імпорту, як доволі дорогого.

3. У нас достатньо приводів залучити санкції, пояснити їхню причину й тоді б всі їх зрозуміли й в середини, й зовні. Але ми не попередили Європу, мовчимо й зараз. Знаємо лише, що введені якісь санкції проти "Лукойлу" (російської, але приватної компанії), а проти "Роснафти" (державної компанії), яка теж є в тій "Дружбі", – ні. (Там також є "Татнєфть", більш близька до Кремля, ніж "Лукойл". Зокрема в Татарстані активно розвивається оборонна промисловість, зокрема збирають "шахеди").

4. Україна щось ввела, але прокачка нафти не зменшилась, як заявив НАК. (Тобто замість "Лукойлу" там вже хтось інший. А "Лукойл", гадаю, перехрестився й пішов продавати свою нафту на морі). Ми не виграли нічого, але нас вже звинуватили в підриві енергетичної безпеки Європи. Медійно й репутаційно ми у програші. Думаю, це одна з головних цілей цієї спецоперації.

5. Виникає чергове бл@дське питання: "Хто й навіщо це зробив з нашого боку й так підставив країну?".

Джерело: пост Куюна у Facebook.