Директор експертно-аналітичного центру "Діалог" пояснив сайту "Телеграф", чому використання українського чинника у внутрішньоамериканських розкладах стало надзвичайно небезпечним
Для відкриття "другого фронту" проти України Трамп зі спільниками дочекались того, щоб президент Зеленський прибув до Сполучених Штатів і на декілька днів занурився у порядок денний американського політичного життя.
Американські політичні важковаговики вже втретє змогли втягнути Україну у внутрішні розклади американських виборів. Попередні рази це було на передвиборчих кампаніях 2016 та 2020 років. Причому у передвиборчому штабі Трампа цього разу що називається "не заморочувались" із вигадуванням нових підходів і використали сюжетну лінію зразка 2016 року "Підступна Україна грає на американському полі президентських виборів та підіграє кандидатці від демократів". Тоді це була Гілларі Клінтон, зараз – Камала Гарріс.
При тому, що зі свого боку до середини вересня офіційний Київ чітко витримував публічну нейтральність щодо дій і заяв обох кандидатів. А також членів їхніх команд. Основу підходу з точки зору технологічності обрали грамотно: різні українські офіційні особи, починаючи від президента Зеленського, регулярно наголошували на недоцільності ототожнювати передвиборчі заяви кандидатів та їхніх соратників з практичними діями після виборів.
Але, як бачимо, послідовне намагання Києва триматися нейтральності у публічній площині не врятувало від втягування у внутрішні розклади американських виборів. І відбулось це не через те, що десь із середини вересня офіційний Київ почав висловлюватися обережно критично на адресу проросійських по суті заяв і "мирних планів" Трампа та його кандидата у віцепрезиденти Джей Ді Венса. А через те, що Трамп без вагань вирішив використати шквал звинувачень на адресу України, щоб хоч трохи покращити свої позиції у боротьбі з Гарріс.
Україна для нього просто є зручним каменем, який опинився під рукою і який треба покласти у фундамент своєї MAGA-перемоги. Оскільки цей фундамент стосується суто американської внутрішньої події, то треба голосно звинуватити саму Україну в начебто бажанні стати складовою американського політичного життя. З тим, щоб зіграти на користь його, Трампа, конкурентки.
Тому візит Зеленського на збройний завод у дуже важливому для підсумків виборів 5 листопада "мінливому" штаті Пенсильванія – це жодним чином не причина каскаду агресії проти нашої країни з боку Трампа та його однодумців на чолі зі спікером Палати представників Майком Джонсоном.
У підсумку можна сказати, що таке використання українського чинника у внутрішньоамериканських розкладах надзвичайно небезпечне для стабільної співпраці з нашим найбільшим стратегічним партнером у дуже важливий момент війни проти Росії. Тим більш, що трампісти не збираються зупинятися: республіканці у Конгресі США вже ініціювали розслідування про наявність координації між адміністрацією Байдена та Володимиром Зеленським після його інтерв'ю з критичними зауваженнями на адресу кандидата у президенти Дональда Трампа.
Зокрема, комітет хоче визначити, чи намагалася адміністрація Байдена — Гарріс використати Зеленського для сприяння президентській кампанії віцепрезидентки Гарріс. І якщо це було, то чи мало місце зловживання службовими повноваженнями з боку адміністрації Байдена.
До виборів 5 листопада залишається зовсім небагато часу. І піар навколо розслідування "використання державної власності для отримання політичної вигоди президентською кампанією віцепрезидентки Гарріс" республіканці намагатимуться ефективно та ефектно використати для зниження шансів Гарріс на перемогу й, відповідно, збільшення популярності свого кандидата Трампа.
Думки, висловлені в рубриці блоги, належать автору.
Редакція не несе відповідальності за їх зміст.