Великий наступ Путіна фактично вже почався - Кирило Сазонов

Друзі, як обіцяв дам докладний огляд щодо загальної ситуації на фронті. В принципі події розвиваються за сценарієм, який я прописував ще місяць тому. У переговорах із Трампом Путін таки вичавив свою відстрочку, яку сподівається використати для великого наступу. Який фактично уже розпочався. У Кремлі чітко розуміють – жодних шансів на окупацію Запорізької та Херсонської області вони не мають. Цього літа або у разі продовження війни на кілька років – це неможливо. Тож ключовим завданням стала і буде Донецька область. Головна мета – агломерація із чотирьох міст: Костянтинівка, Дружківка, Краматорськ та Слов'янськ

На цей момент реальних можливостей для наступу на ці міста окупанти не мають. Так що вони зосередилися на вирішенні поточної — Покровськ. А ось уже потім, після Покровська… Якщо це "потім" взагалі настане. Та й там зараз уже є дві "вилочки". Кількість штурмів на південний захід та північ від Покровська коштувала супротивнику дуже дорого. Навіть їхні пропагандисти жахаються на втрати і визнають, що задля нескінченних штурмів у наступ замість підготовлених підрозділів кидають операторів дронів, арту, кухарів, поранених. Закордонпідрозділи та страти відмовників – вже звичайна картина

Результат є, але настільки скромний, що вимірюється половиною хутора чи шматком посадки. За тиждень ціною втрат у кілька тисяч. Нагадаю, це їхня пропаганда пише, не ми й не противники війни. Перша виделка на південному заході. Можна пробувати й надалі обходити Покровськ, що логічно. І дуже тяжко. Але тут з'явилася політична спокуса – взяти на захід і зайти хоч на кілометр до Дніпропетровської області. Стратегічно немає сенсу. Обидва напрями одразу? Чистий суїцид із нестачі ресурсів.

На північ від Покровська прорив до траси на Костянтинівку реально від слова "рити". За швидкістю, завзятістю, втратою сил і часу за скромних результатів. І така сама виделка. Лізти на Констаху вздовж дороги? Я не відкрию військову таємницю – там давно чекають та підготувалися. Замикати кільце навколо Покровська в районі Мирнограда? Там теж довго і важко. Обидва напрями одразу? Це взагалі чистий і нерозбавлений суїцид, резервів таких немає і теоретично.

Усі скромні успіхи окупантів на сьогодні у районі Покровська йдуть за вже знайомою схемою. Кинути всі сили, не рахувати втрати, просунутися зовсім небагато, повністю обнуливши резерви. Далі стоп надовго чи контрудар ЗСУ. Як уже було саме в цьому районі. Тобто ні про яке посилення угруповань, що воюють за Часів Яр та Торецьк коштом місцевих, не йдеться. І мрії про великий штурм Костянтинівки так само далекі від реальності, як і рік тому.

Підбиваємо підсумок. Літня наступальна кампанія Росії починається з перепочинку на старті. Це провал усієї військової кампанії. Так, зі страшними втратами армія Росії настає. Їхня пропаганда подає це як невблаганне просування вперед. Наші песимісти у менш категоричній формі теж констатують – супротивник продовжує наступати. Але подивимося на цифри?

За два останні роки з 2023 року всі успіхи російського наступу – 1% території України. Один. Відсоток. За шалених і непоправних втрат. Можете екстраполювати розвиток ситуації ще на два роки вперед, але – противнику нема чим компенсувати втрати в особовому складі та техніці. Стан економіки не покращується, осінньо-зимова криза неминуча. А тут нові санкції ЄС щодо сільгосппродукції та добрив. Товсте північне звірятко, якого так люблять поминати в Росії, вже не крадеться непомітно. Воно усміхається і стрімким домкратом мчить їм назустріч. За шампанським бігти зарано. Попереду дуже тяжкі пів року плюс-мінус. Але результат очевидний. І загравання із Трампом нічим їм не допоможуть. Це бачать і в Пекіні, до речі.

Джерело: пост Сазонова у Facebook.