Що буде з доларом і чому кредитори "трохи зажерлися": економічні експерти зробили прогноз для України

Читать на русском
Автор
1032
Pixabay

Консенсус-прогноз змін в українській економіці стає дедалі складнішим

В умовах високої невизначеності та безпекових ризиків експерти бачать економічну ситуацію в Україні практично однаково. Нам необхідне зовнішнього фінансування, обсяги якого не дотягують до потреб країни (потрібно 50—60 млрд доларів). Тож є необхідність залучити цього року щонайменше 200 млрд грн на внутрішньому ринку, який не є нескінченним.

24 червня Центр економічної стратегії представив прогнози шести українських та іноземних аналітичних команд і порівняв їх з урядовими.

Чинник війни став безстроковим

Експерти групи "Інвестиційний капітал Україна" (ICU), Concorde Capital, Dragon Capital, Віденського інституту економічних досліджень (WIIW), Oxford Economics та Інституту економічних досліджень і політичних консультацій (IER/GET) відмовилися від прогнозів щодо строку закінчення воєнних дій в Україні (такі прогнози давались раніше).

"На жаль, маємо зміну ландшафту прогнозів", — констатував керівник відділу аналітики та досліджень Forbes Ukraine Олексій Блінов.

Чинник війни в макроекономічних прогнозах став безстроковим. Але змінились виклики. Як вважають експерти, якщо 2023 року найбільш вагомим за впливом на стан економіки чинником був "зерновий коридор" (порти сьогодні працюють!), то зараз — енергетична безпека України, погіршення умов через втрату електрогенерації.

Провідна експертка Інституту економічних досліджень і політичних консультацій (прогноз зростання ВВП 3,8%) Олександра Бетлій категорична: "Економіка України зросте настільки, наскільки зможе забезпечити себе електроенергією".

Ні експерти, ні урядовці не створили інтриги, оприлюднюючи прогнози, які майже збігаються. Інфляція та зростання ВВП виявилися дещо нижчими відносно попередніх квітневих прогнозів. Згідно з останнім прогнозом НБУ, 2024 року українська економіка зросте на 3%, більш оптимістичний прогноз у Міністерства економіки — 4,6%. У МВФ прогнозують цьогорічне зростання реального валового внутрішнього продукту України на 3,2%.

На третьому році війни українська економіка стала фактично бінарною: підприємства або забезпечили себе альтернативними джерелами електроенергії, або ж — простоюють. Але частина останніх — невелика, вважає керівник аналітичного відділу ІК Concorde Capital Олександр Паращій, який оцінює дефіцит електроенергії в країні від 0 до 30% залежно від погоди.

Світовий банк зазвичай уникає коментарів щодо військової ситуації в будь-якій країні. Але цього разу керівник програми з економічної політики від Світового банку у Східній Європі Карліс Сміт оцінює стійкість української економіки крізь призму енергетичної структури далеко не економічними чинниками: "Наявність ППО має критично важливий вплив на економіку України, особливо це стосується великих міст".

прогноз на 2024 рік
Консенсус-прогноз Центру економічної стратегії на 2024 рік

Що буде з курсом долара та нестачею робочої сили

Що не викликає запитань — ми будемо відчувати наслідки політики НБУ щодо зниження облікової ставки, яку тільки торік змусили "сповзти" з 25% до 15%, а цього року — до 13%.

"Ми попрощалися з високими ставками, за якими купували ОВДП і відкривали депозити", — не сумує голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук. Він очікує "зниження облікової ставки ще на 0,5—1% до кінця року, після цього ми виходимо на відповідний рівень процентних ставок (депозити, ОВДП.Ред.) з горизонтом на рік".

НБУ, який наважився на помірну девальвацію гривні, нікого не лякає своєю непередбачуваністю. "Рухи НБУ не будуть різкими — ні для гравців ринку, ні для клієнтів бізнесу", — заспокоює Ваврищук.

Помірної девальвації гривні не уникнути, але думка експертів щодо курсу долара — одностайна:

"Близько 40 гривень, і на кінець року — трошечки вище 40 гривень за долар", — резюмувала заступниця директора Центру економічної стратегії і модераторка закладу Марія Репко.

Але до цього додаються й інші внутрішні чинники, які можуть реалізуватися найближчим часом: підвищення податків або економічне бронювання.

І все це на тлі суттєвого погіршення інших чинників. Серед яких на друге місце експерти поставили проблеми з робочою силою в країні. Взагалі-то цей тренд не новий:

"Ще до повномасштабної війни Україна втрачала до 1% робочої сили щороку", — нагадала старша економістка в Oxford Economics Євгенія Слєпцова.

Нас лякають величезними цифрами дефіциту робочої сили, але фахівці звертають увагу: країні потрібні кваліфіковані кадри і уряд має докласти зусиль, щоб повернути своїх біженців, які могли за кордоном набути нові навички. А як щодо мігрантів з третіх країн?

"Доки триває війна — говорити про це зарано", — відмітає пропозиції Олександра Бетлій. Експерти звернули увагу, що останнім часом з’явилось забагато досліджень щодо проблем ринку праці. Але це все пусте: "Ми розуміємо, що це, аби адвокатувати ідею економічного бронювання".

Україна має заплатити 4,7 млрд доларів боргу

Як бути з виплатами за зовнішнім боргом, які були заморожено майже на два роки — ось де потрібна відповідь негайно. Україні "накапало" майже 4,7 млрд дол. виплат. Уряд веде перемовини щодо реструктуризації, але, за останньою інформацією — позиції сторін суттєво різняться. Уряд хоче не тільки списати майже половину (вся сума боргу 24 млрд дол.), а й відстрочити виплати на 5—10 років, знизивши купонні виплати. Тримачі бондів — готові на списання 20% боргу.

"А за якою ставкою приватні тримачі бондів будуть рахувати відповідні грошові потоки? Виявляється, іноземні кредитори закладають 20 процентів норми дохідності. Шановні наші тримачі бондів трохи зажерлися, — непротокольно, але зі смаком коментує Олександр Паращій. — Наприклад, Гана, країна, яка дуже схожа на Україну, але в якій немає війни, днями досягла угоди щодо безумовного списання боргу в 37% кредитних коштів".

У нашому випадку угоди треба досягти до 1 серпня. І є надія, що це станеться, адже сторони публічно висловили бажання досягти компромісу.