Не воронами єдиними: яких 10 красивих птахів можна побачити у Києві

Читать на русском
Автор
7259
Цих птахів бьордвотчерка Діана Цуканова сфотографувала в Києві Новина оновлена 18 квітня 2024, 10:23
Цих птахів бьордвотчерка Діана Цуканова сфотографувала в Києві. Фото @birdwatching.ukraine

Нам може здаватись, що таке хобі, як birdwatching (птахоспоглядання) – не на часі. Але ми бачимо відео, де наші військові на передовій радіють спілкуванню із живою природою, рятують і фільмують тварин і птахів. А у Шотландії птахоспоглядання разом з прогулянками та медитаціями прописують пацієнтам із психічними розладами, хворобами серця – як допоміжну терапію

Для того, щоб втримати свою психіку в нормі, чому б і нам не звернути увагу на птахів, які живуть в місті? І цього разу говоримо не про воронів і голубів.

"Телеграф" попросив популяризаторку птахоспоглядання Діану Цуканову та професійного орнітолога і екозахисника Володимира Борейка скласти список 10 птахів, на яких можна помилуватись в зелених зонах столиці.

Шрі-Ланка — Україна: як захворіти на бьордвотчинг

П'ять років тому Діана з чоловіком поїхала на Шрі-Ланку. Купили напівпрофесійний фотооб'єктив – читали, що там дуже гарна природа, підготувались. До того вони в парках Києва звертали увагу лише на білочок. А от на Шрі-Ланці не помітити, який різноманітний і дивовижний світ птахів, вже шансу не було.

– Птахи – всюди. Щоб зустріти якусь дику тварину, потрібно було їхати в національний парк, замовляти сафарі без гарантованого результату, — говорить Діана Цуканова. – Я пам'ятаю, як ми годину біля куща чекали на леопарда, але побачили лише його хвіст. Зате зелені бджолоїдки буди на відстані витягнутої руки. І тоді я помітила, що птахи дарують емоції. Бджолоїдка так дивилась на мене, що я вирішила, що це був найкращий момент сафарі.

В подорожі подружжя побачило багато людей із величезними об'єктивами з написами National Geographic, які годинами сиділи і фотографували саме птахів. Після повернення Діана почала звертати увагу і фотографувати птахів. Нафотографувала синичок в парку і виявила, що вони є дуже різні — блакитні, довгохвості, вусаті… Долучилась до групи на Facebook "Птахи України".

Вусата синиця
Діана виявила, що синиці в Києві різні. Ця, наприклад, вусата синиця. Так, це теж синичка!

"І тоді я зрозуміла, що є цілий напрямок, є люди, які цим цікавляться, і величезне різномаїття птахів, – говорить Діана. – Я почала уважно придивлятись: кого фотографують, де фотографують. Дізналась, що в Америці і Британії птахоспоглядання – дуже популярне явище. Це хобі, яке йде на рівні з якимсь полупрофесійним спортом. Люди змагаються, хто більше птахів побачив і сфотографував".

Бьордвотчинг — це прогулянка, рух, що корисно навіть без птахоспоглядання. Це певна медитація, коли людина відключаєтсья від робочих, побутових проблем, і головне — війни. Є природа, спів пташок і екополювання з фотоапаратом. Люди вчаться розрізняти крилатих за співом, намагаються побачити якомога більше різних і зробити якнайкращі фото. Бьордвотчери говорять, що це затягує.

– Я прочитала, що бьордвотчинг має терапевтичний ефект. І на собі відчула, наскільки цілющим інколи буває процес птахоспоглядання. Завела Instagram, де почала українською писати про птахотератію — орнітотерапію. Як птахи впливають на нас, на наше ментальне здоров'я.

Правила бьордвотчингу

Секретних секретів тут немає. Людина йде на прогулянку в парк, і — увага — може брати фотоапарат, а може і просто гуляти. Весь цей час відключається від гаджетів і роздивляється навкруги.

Перше, на що варто звернути увагу — голос пташки. Зрозуміло, що птахи маленькі, вони ховаються в гілочках, тож найпростіше реагувати на їх спів. З часом бьордвотчери починають розрізняти голоси і розуміють: новий голос — це вірогідно нова пташка, якої ще немає у твоєму арсеналі.

Обладнання — фотоапарат. Профі озброюються біноклем чи підзорними трубами. Це дозволяє роздивлятись пташок на відстані.

А от важлива підказка — що є додатки по визначенню голосів птахів. Наприклад, додаток BirdNet призначений саме для цього. Його завантажили понад 1 млн разів.

Про час спостереження, сезонність

"Картина "Граки прилетіли" у нас не працює, — говорить орнітолог і екозахисник Володимир Борейко. – У нас граки живуть цілий рік. А також – сірі ворони, горобці, галки, сороки, омелюхи, рибалочки, синиці, дятли, чорні дрозди, качки, лебеді, білі чаплі, навіть сірі чаплі з Києва не відлітають". Тобто, бьордтвотчити їх можна цілий рік.

Екозахисник Володимир Борейко із сумом говорить, що в Києві щезають або суттєво зменшуються деякі види птахів. У Києві масово вирубуються дерева із дуплами. І все рідше можна побачити єдину сову — киянку — довгохвосту сову. Вони щезають.

Друга велика втрата, за словами пана Борейка, – солов'ї. Раніше їх можна було чути по всьому місті. "Разів у десять зменшилась кількість вороб'їв, — говорить екозахисник. – Це найбільша група птахів, яка поїдає різних шкідників на кшталт гусені. А потім ми дивуємось, що завелась гусінь і щось поїла".

горобці
Горобці в Києві скоро стануть рідкими птахами...

В цьому винні ті, хто надто ретельно, майже під нуль, косить в парках Києва траву — птахи гніздяться в траві, там виводять пташенят. За умов постійного покосу трави, дивуватись, чому цих важливих для міста птахів все меншає, не варто.

А вирубка дерев, які в Києві визнаються аварійними і зрізаються із-за наявності банального дупла, погано впливає на популяції синичок, хижих птахів, сов. Орлани білохвості живуть на високих деревах. Немає високих дерев — немає де жити.

10 гарних птахів, яких поки що можна побачити в Києві

1.Синиця довгохвоста

Пухнаста і дуже мила

Ці синички, на відміну від різних інших видів синичок, що мешкають в Києві, майже ніколи не б'ються, мають доброзичливий та милий характер.

Синиця довгохвоста

Їх зграї — це майже як наші родини — брат, сестри, мами, тата, бабусі, дідусі… Пташки дуже компанійські, не люблять самотність. Тож восени, після періоду парування і вигодовування малечі, вони збираються у зграйки по 20 і більше особин. Часто до них доєднуються і інші птахи.

Навіть під час ночівлі, як розповідає Діана Цуканова, вони збираються щільними зграйками на гілках або під деревами. Виглядає як пухнаста купка іх тоненькими хвостиками, що стирчать з неї в усі сторони. Милота!

2. Бджолоїдка звичайна

Не така вже й бжолоїдка, просто дуже розумна

Це ніби пташка з райських островів- така вона тропічно-барвиста. Але ні, її можна зустріти в Києві. Ця краса регулярно прилітає в Україну у квітні-травні, бо саме у нас їй найкомфортніше виводити пташенят. А наприкінці літа — повертається до теплих країв, наприклад, на Шрі-Ланку чи у південну Африку.

Бджолоїдка звичайна
Бджолоїдка звичайна

Довжина тіла бджолоїдка звичайної — близько 25 см. Вага — 45-75 грамм. Живе пташка чотири роки.

Харчується бджолоїдка насправді різними комахами. Але здатна "подолати" і бджолу, осу або шершня. Впіймавши таку здобич, вона спочатку тре її об гілля дерев, щоб видалити жало і вичавити отруту, і тільки після цього ковтає.

Шкода, не всі фермери, що займаються бджолами, радіють таким гостям…і інколи труять цих краснів, хоча в раціоні птахів бджоли займають незначну долю.

3. Рибалочка блакитний

Швидкий, спритний, яскравий

Цю яскраву пташку, як і снігурів, найлегше побачити і сфотографувати, доки дерева не вкрились листям. Вони на фоні сірої ранньої весни — просто свято кольору!

Рибалочка блакитний
Рибалочка блакитний

Рибалочка блакитний вважається одним із найвправніших рибалок серед птахів – звідси і назва. За день може зловити і з'їсти 10-12 рибин.

Ця пташка здатна розвивати швидкість до 80 км на годину. Тож найчастіше бьордвотчери бачать його, коли він, як маленька яскрава ракета, несеться над поверхнею водойми.

Орнітолог за освітою, фаховий екозахисник Володимир Борейко розповів "Телеграфу", що в мирні часи іноземні бьордвотчери прилітали до Києва спеціально, щоб сфотографувати рибалочку блакитного. Зазвичай для заможних іноземців це — хобі вихідного дня. Стрибнули в літак, помилувались птахами, зробили фото — і назад, додому. Тим більше, що Київ міг надати їм одночасно все: високого рівня готелі і сервіс, смачну їжу і пам'ятки культури, і нашу природу. Зустрічав еколог рибалочку в Голосіївському лісі, поблизу Китаєва.

4. Синьошийка

Голосиста і дужк самостійна

Бьордвотчер Діана Цуканова вперше зустріла цього птаха на київському озері Вирлиця. Цю малечу дослідник Карл Лінней за спів назвав "шведським соловейком".

Синьошийка
Синьошийка

Зі спини ця 15-сантиметрова пташка нагадує стрункого довгоногого горобця. Рівно до того часу, поки ти не побачиш її грудку із комірцем синього кольору.

Для виживання їм необхідні ставки — чагарники на узбережжях озер, ставків і річок. Яких в Києві стає все менше і менше…

Цікаво, що у кожної синьошийки — свій репертуар – типи звуків, тональність, манера складання музичних фраз тощо.

Найяскравіше вони звучать під час пошуку пари. Але ці птахи в базових налаштуваннях — одинаки. Вони навіть на зимівлю летять по одному, долаючи величезну відстань на день — близько 100 кілометрів.

5. Золотомушка жовточуба

Найменша, співуча і залежна від безперервної їжі

Ця пташка — просто крихітка, одна з найменших пташечок Європи і України. Її вага — 4-8 грамів. У польоті здатні "зависати" на одному місці, нагадуючи пурхаючих метеликів.

Золотомушка жовточуба

Але під час міграції ця малеча може пролетіти до 2000 кілометрів.

Назва пташки — від "золота мушка"- бо на її голівці золотавий чубчик або корона.

Ця пташка багато їсть і багато співає — у неї дуже швидкий обмін речовин. Харчується павучками і дрібними комашками, яких знаходить на гілочках хвойних дерев. Інколи — насіння ялинки.

Усього за 12 хвилин голодування золотомушка жовточуба може скинути до третини своєї ваги. А менш ніж за годину — померти від голоду.

Де її шукати? В ялинках! Цим пташкам дуже потрібні хвойні, а краще — саме ялинкові ліси.

6. Снігур звичайний

Не такий вже й зимовий птах, виявляється

Вважається, що це зимовий гість. Насправді ж влітку їх просто менш видно. В Україні снігурі бувають і перелітними, і зимуючими, і осілими.

Снігур звичайний

Ми більше бачимо їз взимку, тому що їм в цей час голодно, і вони туляться до будинків людей у пошуках їжі. І на біло-чорному фоні снігу і дерев ці птахи виглядають, як квіти. Влітку ж в листі їх не видно.

До речі, чи знали ви, що червона грудка у снігурів — атрибут лише самця, а самка має сіреньке забарвлення.

А ще – що навесні вербові котики – одні з найулюбленіших ласощів снігурів.

7. Одуд звичайний

Стильний і хитрий

В наших краях більше немає птахів із таким розкішним чубчиком, що розгортається віялом.

Одуд звичайний

Він зимує в Африці, але батьківщина цієї пташки — Україна.

У нас одуда можна побачити з середини квітня до вересня. Причому не лише в столиці, а й по всій території України, окрім високогір'я.

Ці пташки моногамні, тож створюють пару на все життя.

У них є незвичний спосіб захисту: птах падає на землю, широко розкривши крила та хвіст, і практично розчиняється в барвистій зелені. А от до пташенят одудів краще не підходити — пташки безстрашно нападають на "злочинців" і б'ють гострими клювиками.

8. Жовна чорна

Сміливий, корисний, гучний

Цей птах, якого ми звикли називати за російською калькою "дятел", не боїться людей. Настільки, що його можна побачити в міських парках навіть при скупченні народу.

Жовна чорна

У пошуках поживи жовна чорна роздовбує трухляві пеньки та знімає кору з мертвих дерев. А коли добирається до мурашників, птах здатен зробити в них ходи глибиною до півметра. Однак велику частину його раціону становлять плоди, ягоди й насіння хвойних порід дерев.

Сам птах має довжину тіла 45-47 см. На голові- червону пляму-капелюшок, за яким його можна побачити і відрізнити. Із-за вирубки лісів, перебуває під захистом Бернської конвенції та Директиви ЄС про захист диких птахів.

9. Омелюх звичайний

Морозостійкий і ненажерливий

Один омелюх, що має струнку неведичен тіло 18-20 см довжини, може "обчистити" горобину чи кущ смородини вщент. Часто з'їдає більше ягід, ніж може перетравити. От і "повертає" їх на землю майже неушкодженими. І таким чином допомагає розповсюджувати рослини.

Омелюх звичайний

У нас з'являється в більш холодну пору року і зимує до весни. Поки що у вас є час його побачити і сфотографувати.

10. Орлан-білохвост

Хижий і тривожний

Батьківщиною орлана вважається Естонія, однак київські екологи фіксують гніздов'я цих птахів у заповідних зонах Києва. Володимир Борейко, до прикладу, разом з орнітологом з іншого міста бачили його в районі Конча-Заспи, у заповідній зоні.

Орлан-білохвост

Пари, які утворюють орлани, є постійними. У квітні вилуплюються пташенята, у липні вони вже стають на крило.

Однак бердвотчити їх можна лише в польоті. Орлани дуже тривожні птахи. Короткочасного візиту людини до місця поблизу їх гнізда може вистачити, щоб пара назавжди покинула своє гніздов'я.

Це червонокнижний птах, тобто вид, який ми можемо втратити і який захищений законом.

І бонусом вже обраний командою "Телеграфу" шпак звичайний. Ви бачили такого красеня? Звичайний — це точно не про нього!

Шпак звичайний. Фото Діани Цуканової

"Ми зараз, у війну, розуміємо, що проживати життя і навіть спостерігати за ним, є привілеєм. Не треба нехтувати можливістю жити життя тут і зараз", – підсумовує Діана Цуканова.