Архівні фото Києва у кольорі: як виглядали знайомі місця 120 років тому

Київ у всі часи зачаровував своїм неповторним колоритом та особливою енергетикою. Цікаво, що багато нині відомих і популярних у мешканців та гостей столиці локацій в минулому виглядали зовсім інакше.

На сьогоднішній день саме ретро-фотографії можуть подарувати нам можливість здійснити подорож у минуле і побачити, якою була столиця багато десятиліть тому.

"Телеграф" зібрав для своїх читачів яскраві листівки на яких зображений Київ 120 років. Ці кольорові картки передають дух минулої епохи і показують нам зовсім іншу столицю.

На листівках можна побачити добре знайомі сьогодні місця в столиці — Поділ, Хрещатик, Аскольдову могилу, Софійську площу, Золоті ворота, пам’ятник Володимиру Великому та багато інших.

Цікаво виглядає ланцюговий міст, який був першим постійним мостом через Дніпро у Києві. Існував він з 1853 по 1920 рік та розташовувався навпроти Аскольдової могили. Мав довжину 776 метрів, але до наших часів не зберігся.

Софійська площа – одна з центральних та найдавніших площ Києва. Тут розташована дзвіниця Софійського собору та пам’ятник Богдану Хмельницькому.

Багато років тому вона потопала у зелені та була улюбленим місцем для прогулянок у киян.

Сьогодні перлиною столиці безсумнівно є Поділ — один із найкрасивіших та найпрестижніших районів Києва. За часів Київської Русі ця місцевість була центром торгівлі та осередком різноманітних майстерень.

Саме на Подолі розміщувалися ремісничі квартали та головний міський порт. На той час територія сучасного Подільського району називалася Нижнє місто і з Верхнім містом його поєднував Андріївський узвіз.

Десятинна церква — це перший кам’яний православний храм на Русі, споруджений Володимиром Святославичем у 989-996 роках. Її неодноразово перебудовували та відновлювали.

За радянської влади, у 1928 році, третю Десятинну церкву, як і безліч інших пам’яток культури та мистецтва, було знесено, а у 1936 році її залишки остаточно розібрали.

У 1996 році Національний банк України ввів в обіг дві ювілейні монети "Десятинна церква", присвячені тисячоліттю зведення Десятинної церкви в Києві.

Золоті ворота — пам’ятник оборонного зодчества Стародавньої Русі часів князювання Ярослава Мудрого. Історично служили головним в’їздом до київського Верхнього міста з південного боку.

У наш час Золоті ворота пройшли низку реконструкцій, але все ж таки зберегли середньовічні елементи.

У вересні 1901 року відбулось відкриття будівлі Київського міського театру. Нині це будівля Національної опери України.

Архітектура будівлі поєднувала у собі неороманські, барокові та раціоналістичні форми.

Театр одночасно міг вмістити 1650 глядачів і був одним із улюблених місць дозвілля у городян.

Хрещатик - це головна вулиця Києва, довжина якої складає неймовірні 1225 метрів. Саме тут у всі часи було зосереджено культурне життя міста.

Хрещатик зазнав корінних змін через підрив радянськими військами з початком німецької окупації Києва. Вибухи та вогняний смерч були настільки потужними, що центр міста вигорів практично повністю.

До всіх цих подій Хрещатик виглядав неймовірно та був забудований будинками, які були справжніми архітектурними шедеврами.

Аскольдова могила — це урочище на правому березі Дніпра в Києві, де, за переказами, заснованими на відомостях з "Повісті минулих літ", похований київський правитель Аскольд.

Нині це частина паркового комплексу, розбитого у 1934—1936 роках на місці древнього Угорського урочища.

Пам’ятник Володимиру Великому — це найстаріша скульптурна пам’ятка Києва, споруджена 1853 року. Височіє вона на крутому березі Дніпра в парку Володимирська гірка.

Саме ця пам’ятка вважається одним із неофіційних символів міста.

Нагадаємо, що понад 100 років тому центром Києва розгулювали верблюди. Цих витривалих ссавців використовували для перевезення вантажів та навіть залучали їх до участі у церемоніальних парадах.

Раніше "Телеграф" розповідав про те, як виглядав Київ 113 років тому. На той час невід’ємною частиною життя Києва були вуличні базари, де велася жвава торгівля. На ярмарках завжди було багатолюдно, а торговці пропонували покупцям різні товари — від глиняного посуду до блюд української кухні.