Київ втрачає інвестиції через бездіяльність місцевої влади

Київ, місто, яке десятиліттями вважали головним магнітом для інвестицій в Україні, сьогодні стрімко втрачає позиції. Будівельні проєкти масово заморожуються через фактичний саботаж дозвільних процедур з боку міської влади. Столичні чиновники системно відмовляються підписувати та видавати ключові документи, без яких неможливо почати жоден девелоперський проєкт.

Найкритичніша ситуація з об’єктами, що розташовані в історичних ареалах. Під приводом того, що Кабмін досі не затвердив "Порядок визначення меж і режимів використання зон охорони, затвердження науково-проєктної документації", КМДА не погоджує повний пакет документів від девелоперів. Цим столична влада фактично поставила крапку на погодженнях та реалізації проєктів.

Водночас, за словами девелоперів, міські структури блокують навіть ті документи, які повністю належать до компетенції міста – зокрема, мова йде про Містобудівні умови та обмеження (МУО), що видаються департаментом архітектури та визначають висотність, щільність, червоні лінії та інші параметри забудови. Без МУО неможливо підготувати проєкт та отримати дозвіл на будівництво.

Парадоксально, але у листопаді у Берліні міська влада готується презентувати Київ як інвестиційно привабливе місто для європейського бізнесу на міжнародному форумі KIF 2025. Однак на практиці інвестори стикаються з повною непередбачуваністю, особливо що стосується дозвільної документації. Бізнес витрачає роки й сотні мільйонів гривень на підготовку до будівництва, сплачує оренду за землю, а потім виявляється, що отримати базові дозволи неможливо.

Більшість експертів в області нерухомості говорить про те, що якщо ти не можеш три роки отримати МУО, про яку інвестиційну привабливість може йти мова? Через відсутність погодженого оновленого генплану міста, водночас призупинену процедуру розроблення і погодження детального плану території та інших бюрократичних перешкод, у Києві зупинено багато будівництв не лише в історичній зоні, але й поза нею. Це одна з ключових причин, чому від довоєнних обсягів ринку нерухомості у столиці не залишилося й половини.

Таким чином бездіяльність столичних чиновників коштує Києву: втрати податкових надходжень, заморожені робочі місця, подорожчання житла й оренди, деградація історичної забудови, зрив оновлення інфраструктури, зростання судових спорів та репутаційних ризиків.

Нагадаємо, нещодавно Верховна Рада ухвалила зміни до державного бюджету, якими 8 млрд гривень було вилучено з бюджету столиці та спрямовано до загального фонду держави. На тлі цих втрат, ігнорування міською владою економічної логіки – розблокувати будівництво, повернути інвестиції та податки – виглядає як свідоме погіршення фінансової спроможності Києва та якості життя його мешканців.