"Всіх не врятують, але…" Чому кияни можуть залишитися без гарячої води
- Автор
-
- Дата публікації
- Автор
Ігор Тинний спрогнозував, що буде з гарячою водою в Києві до кінця зими
Станом на ранок 29 січня, у Києві без опалення залишаються 613 будинків, більшість із них — на Троєщині. У зв’язку з дефіцитом теплової потужності міська влада ухвалила рішення тимчасово припинити постачання гарячої води, аби спрямувати всі доступні ресурси на забезпечення опалення житлових будинків. Аналогічний крок з 30 січня анонсували й у Чернігові — там подачу гарячої води також зупиняють через наслідки ворожих атак на об’єкти критичної інфраструктури та очікуване різке похолодання.
У цих умовах ключовим завданням для енергетиків і місцевої влади стає збереження тепла в оселях українців і мінімізація наслідків енергетичного дефіциту. Наскільки критичною є ситуація з теплопостачанням у великих містах, які резерви ще залишаються в системі та за рахунок чого вдається утримувати баланс — про це у бліц-інтерв’ю "Телеграфу" розповів засновник і співвласник енергетичного холдингу "Гідроенергоінвест-Акванова" Ігор Тинний.
Ключові факти з інтерв'ю:
- Гаряча вода менш критична для виживання, ніж опалення
- Перерва в опаленні руйнує всю систему, воду можна підігріти альтернативно
- Публічне інформування дає ворогу дані про ступінь ураження об'єктів
- Києву потрібна розподілена теплова генерація, яку неможливо знищити кількома ударами
Чому влада може прийняти рішення відключити гарячу воду до кінця опалювального сезону?
— Очевидно, постачання гарячої води — менш пріоритетна річ для виживання людей, ніж обігрів квартир. Воду в крайньому випадку, якщо є газ, можна підігріти на плиті.
Вона потрібна не з такою регулярністю, як опалення, адже перерва в централізованому опаленні автоматично руйнує систему. Гарячу воду значно легше злити з системи.
Якщо не вистачає теплової потужності через зруйновані блоки, то наявні блоки можна використати за більш пріоритетним сценарієм. Це, очевидно, правильне і розумне рішення.
Чому влада не інформує населення про масштаби пошкоджень теплових об'єктів?
— Це нормально — не інформувати людей публічно, бо таке інформування дає нашимворогам додаткову інформацію про ступінь ураження блоків.
Всі розуміють, що деякі з них, швидше за все, не будуть відремонтовані до кінця опалювального сезону. Тому краще забезпечити теплом кілька сотень будинків, аби не було геноциду, щоб люди не замерзли, не загинули. А воду підігрівали іншим способом, ніж хтось буде з гарячою водою і з теплом, а решта не матиме ні того, ні іншого.
Який ефект дасть відключення гарячої води для стабілізації теплопостачання?
— Я не можу коментувати, оскільки не маю доступу до конкретної інформації. Але я думаю, що дуже важливо зараз робити ревізію теплового господарства Києва.
Є багато будинків або локацій, в яких можна було б до наступного опалювального сезону додати невеликі потужності для обігріву.
Як інші міста України вирішують проблему теплопостачання?
— Наприклад, є місто Ужгород. Невелике містечко, в якому центральну котельню ще 20 років тому закинули, і центральне теплопостачання там не функціонує.
У всіх містах Закарпаття немає центрального теплопостачання, всі зробили індивідуальні пункти.
У них більше питоме споживання електроенергії на одне домогосподарство. Це менш ефективно фінансово, але таку систему не можна знищити двома ударами великих ракет. В умовах війни ми змушені робити багато розподіленої генерації — і електричної, і теплової.
Що потрібно зробити Києву для вирішення проблеми теплопостачання?
— У Києві врятувати все місто неможливо, але зменшити вплив, розбудовуючи малу теплову генерацію чи когенерацію, дуже потрібно. У деяких районах це може бути суттєвою допомогою, навіть порятунком.
Треба створювати розподілену систему, яка буде стійкішою до ракетних ударів і зможе забезпечити базові потреби населення навіть за умови пошкодження великих централізованих об'єктів.
Нагадаємо, енергетичний експерт Ігор Тинний пояснив, що близько половини будинків залишаться без тепла при пошкодженні однієї ТЕЦ в столиці.