А що сталося за 10 днів, що Путін почав грати у "миротворця" - Олексій Копитько

Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков, 02.11.26 (щодо гуманітарної акції в Олешках): "Що стосується продовження цієї практики, кожен конкретний випадок є унікальним. Поки аналогічних планів немає, немає поки що аналогічних ініціатив".

Минає 10 днів.

Путін: А повторімо те, що було в Олешках, у Костянтинівці. "На мій погляд (!), цей населений пункт контролюють російські війська, ми забезпечимо безпеку зі свого боку. Нам потрібно п’ять діб, щоб розмінувати підходи до цього населеного пункту".

По-перше, Путін знає: Україна має інший погляд на те, хто контролює Костянтинівку. А чого б це Україні так думати?

По-друге, а що сталося за 10 днів?

Моя гіпотеза:

• Сталися рекордні втрати російських військ на рівні 2600 убитих та поранених на добу;

• Відбулися Новокуйбишевський, Нижегородський, Ярославський, Саратовський, один з уфимських, Афіпський, Рязанський, Омський НПЗ, Киришинефтеоргсинтез, ЛВДС "Самара", порт Усть-Луга та всяке по дрібниці, типу ексклюзивних хімічних, електронних та авіаремонтних.

І одразу дуже різко зросло бажання розширити "заходи щодо зміцнення взаємної довіри".

Оскільки Путін не може поїхати до Китаю з воєнними досягненнями, як мінімум він намагається намалювати образ серійного миротворця та гуманіста.

Загалом це означає:

• поки російська сторона, як і раніше, відкидає секторальні (енергетичне, морське) та регіональні "перемир’я";

• але сам факт готовності до локального перемир’я показує, що така практика можлива, вона розмиває контури непримиренного підходу і викликає схвалення росіян.

Щоб підштовхнути до таких "перемир’їв", треба не захоплюватися гуманістичними ескападами Путіна, а навпаки — посилити тиск. Згорить ще п’ять НПЗ та порти на Балтиці – різко зростуть шанси деескалації.

А якщо ще Європа не відступить як мінімум по СПГ (скраплений природний газ — ред.) та підтисне кілька позицій – буде найкраща миротворча подача.

Джерело: Facebook Копитько