Starshield знову обмежили: які альтернативи супутниковому зв’язку має Україна

У четвер, 12 листопада, президент України Володимир Зеленський повідомив про нові обмеження Starshield. Серед можливих альтернатив – ізраїльська HiSky, яку, за повідомленнями ЗМІ, використовують на українських дронах та майбутня українська мережа OBRIA. Її перший випробувальний супутник вийшов на орбіту.

Заяву президента прокоментував у своєму Telegram-каналі Сергій Стерненко. Зеленський розповів, що військові перевірили роботу системи та встановили: обмеження мають системний характер.

Стерненко нагадав, що його фонд уже впровадив рішення, яке дозволяє частково замінити Starlink/Starshield як систему зв’язку для безпілотників. На підтвердження він опублікував знімок одного з російських дронопортів, ураженого українським БПЛА, на який збирали донати.

За словами волонтера, того ж дня жоден безпілотник зі Starlink не зміг долетіти до цієї мети, тоді як апарати з альтернативною системою зв’язку виконали завдання. Стерненко зазначив, що на державному рівні таке рішення впроваджують повільніше, ніж хотілося б.

Як обмеження Starshield впливають на оборону

"Діють системні обмеження швидкості Starshield на рівні 161 кілометра на годину (100 миль на годину). Українські військові вже перевірили обставини цього, і це не випадкові помилки, а системне обмеження швидкості", — заявив президент України Володимир Зеленський.

Підрозділи повідомляють про збої вздовж усієї лінії фронту та на тимчасово окупованій території. За словами президента, російські реактивні дрони вже вражали цілі: засоби перехоплення не набирають потрібну швидкість і не встигають збити їх. Українська сторона з’ясовує обставини, що сталося зі США.

Starshield – спеціалізована система SpaceX для військових, розвідувальних служб та державних структур. Обмеження на її роботу запроваджували й у жовтні. 24 жовтня Зеленський повідомив, що колишній швидкісний режим відновили.

HiSky: зв’язок з дроном на всьому маршруті

Ізраїльську HiSky розглядають як альтернативу для керування далекобійними безпілотниками. Як пише Yle, з кінця жовтня з’явилися повідомлення про те, що компоненти системи знаходили на збитих українських дронах. Поки що це інформація ЗМІ, а не офіційна заява українського командування.

HiSky покриває всю європейську частину Росії та забезпечує двосторонній обмін даними під час польоту. Завдяки цьому маршрут можна змінювати, якщо дрон виявить щільну протиповітряну оборону, а апарат – перенаправити на іншу ціль. Наприклад, якщо перший дрон вже знищив головний об’єкт нафтопереробного заводу, такі можна направити на резервуари чи електричні вузли.

Компроміс — пропускна спроможність у HiSky нижче, ніж у Starlink: передавати якісне відео в реальному часі через цю систему не вийде. Якщо сигнал слабшає, система автоматично перемикається між супутниками. Це ускладнює придушення засобами радіоелектронної боротьби.

OBRIA: власна мережа під управлінням України

Ще один варіант – створити національну інфраструктуру. Українська HIMERA повідомила, що 1 жовтня 2026 року разом із данською GomSpace вивела випробувальний OBRIA NANO на орбіту в рамках місії SpaceX Transporter-18. Апарат перевіряє технології для майбутньої мережі зв’язку, яку планують передати під керування українського оператора.

"Ми починаємо з перевірки технологій на орбіті, а наша довгострокова мета – розвинути можливості, які посилять стратегічну безпеку держави та зменшать залежність від зовнішніх постачальників зв’язку", – сказав співзасновник та СЕО HIMERA Михайло Рудомінський.

Згідно з планами, які представники HIMERA розкрили у листопаді 2026 року, для безперервного покриття України знадобиться щонайменше 100 супутників, пише UA.News. Мережа розробляють для військових, державних установ та критичної інфраструктури. Вона повинна підтримувати передачу потокового відео і роботу терміналів на транспорті, що рухається. Наразі випробувальний апарат пролітає над Україною приблизно раз на добу та забезпечує близько шести хвилин стійкого зв’язку за один проліт.

За оцінкою віце-президента направлення супутникових технологій HIMERA Дмитра Хмари, стартовий бюджет мережі складе сотні мільйонів євро. Оптимістичний термін розгортання, за його оцінкою, – не менш як два-три роки. Рудомінський припускає, що за максимально сприятливих умов це займе один-два роки. Перший етап учасники профінансували самостійно; для подальшої роботи розраховують залучити приватних інвесторів та скористатися програмами співробітництва України з ЄС. Проект також передбачає локалізацію виробництва супутників та наземних терміналів в Україні.

Як писав "Телеграф", офіцер та експерт з інформаційних технологій Андрій Коваленко оцінив обмеження Starlink/Starshield для України як ризик для довіри до США: на його думку, навіть оплачені послуги можуть залежати від політичної волі – про це він сказав у коментарі експерта. Коваленко пов’язує надійність американських зобов’язань із безпекою та довірою до компаній із США.