Каналізаційний колапс узимку? Чи справді Київ потоне в нечистотах
- Автор
-
- Дата публікації
- Автор
Експерти назвали справжній ризик для зими 2026-2027 і оцінили гучну заяву генерала
Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах
Якщо в системі каналізації Києва щось піде не так, перші ознаки з'являться не там, де очікують. Вода перестане сходити в унітазі чи раковині на першому поверсі, а її рівень почне підніматися — це сигнал, що діяти треба негайно.
Такі деталі "Телеграфу" розкрили експерти з енергетики та водопостачання, коментуючи гучну заяву про можливий каналізаційний колапс у Києві взимку 2026-2027 років.
Звідки взялася тривога навколо Києва
Приводом для дискусії стала заява генерал-майора запасу ЗСУ Сергія Кривоноса в інтерв'ю на YouTube-каналі сайту "Апостроф", приводом для якого стали щотижневі удари балістики РФ по Києву на тлі дефіциту ракет для комплексів Patriot.
Генерал провів просту логічну лінію: "Якщо не буде світла, то не буде води, а якщо не буде води, то усі замерзнуть. І ми захлинемось протягом 4-5 днів", — заявив Кривонос.
Військовий пішов далі й порадив киянам тимчасово перебиратися у села та невеликі міста, де, на його думку, інфраструктура краще підготовлена до блекаутів. Він навів приклад Кременчука, де сонячні батареї стоять чи не на кожній школі, та Харкова, де комунальні потреби нібито повністю закриває держава.
Схожої думки раніше дотримувався й волонтер, засновник фонду "Повернись живим" Тарас Чмут: 20 липня він теж заявив, що частині киян варто виїхати зі столиці.
"Кривонос — не експерт у цій галузі": що каже енергетик
Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" одразу поставив під сумнів компетентність генерала в комунальній темі.
Омельченко назвав заяву алармістською і пояснив, що війна завжди залишає місце для різних сценаріїв, а питання лише в тому, який із них імовірніший.
"У мене є сумніви, що пан Кривонос є експертом у цій галузі. Він нагнітає ситуацію, він такий традиційний алармаліст", —
зазначив Омельченко.
За його словами, якщо проблеми з теплопостачанням і справді виникнуть, то насамперед на Лівому березі Києва, який залежить від великих теплоцентралей — ТЕЦ-4, ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6. Йдеться про Троєщину, Дарницю, Русанівку та Осокорки — саме там минулої зими вже фіксували найскладнішу ситуацію з опаленням.
Не світло, а тепло: у чому реальна загроза для труб
Зовсім інакше на ситуацію дивиться підприємець і віцепрезидент Української водної асоціації Артем Шира. У коментарі "Телеграфу" він одразу зняв напруження навколо головного страху киян.
"Коротко — ні, не загрожує", — так Шира відповів на запитання про каналізаційний колапс за 4-5 днів без світла чи тепла.
За словами фахівця, об'єкти водоканалу належать до критичної інфраструктури, тому їх не вимикають під час планових графіків. Навіть у разі повного блекауту насосні станції можуть перейти на резервне живлення від генераторів — саме так система працювала минулої зими без серйозних збоїв.
"Якщо протягом 4-5 днів не буде електроенергії, але працюватимуть генератори на каналізаційних насосних станціях, суттєвих проблем із каналізацією не виникне", —
каже Шира.
А от справжню загрозу для системи, за словами експерта, становить не відсутність світла, а відсутність тепла. У неопалюваних будинках можуть промерзнути внутрішні каналізаційні стояки, і тоді стоки просто не зможуть відводитися з квартир.
Генератори витримають, а от паливо — під запитанням
Резервні генератори на насосних станціях розраховані саме на такі ситуації, каже Шира. Проблема може виникнути не в самому обладнанні, а в логістиці дизельного палива для його безперебійної роботи протягом декількох днів поспіль.
Питання про найвразливіші об'єкти системи фахівець прокоментувати відмовився.
"Це інформація, яка стосується критичної інфраструктури, і публічно обговорювати потенційно вразливі об'єкти під час війни було б неправильно", —
зазначив Шира.
Що першим відчують мешканці багатоповерхівок
Якщо проблема все ж виникне, перші ознаки з'являться не на верхніх поверхах, а внизу. Вода перестане нормально сходити в унітазі чи раковині на першому поверсі, а її рівень почне підніматися.
За словами Шири, це сигнал діяти негайно — варто заздалегідь знати, куди телефонувати, щоб оперативно перекрити подачу води в будинок. Це допоможе уникнути підтоплення підвалів і квартир на нижніх поверхах стічними водами.
У разі переповнення мережі ризик стосується переважно підвалів, перших і подекуди других поверхів. Вище проблема, за словами фахівця, зазвичай не піднімається.
Найреалістичніший сценарій на зиму
На запитання, якою буде ця зима для комунальної системи Києва, Шира відповів обережно, але без паніки. За його оцінкою, сезон може пройти легше, аніж попередній, оскільки основні проблеми минулого разу були пов'язані саме з відсутністю опалення в окремих будинках, а не з електропостачанням.
"Найреалістичніший сценарій — що ця зима буде легшою для системи каналізації, ніж попередня. Якщо ворог не змінить тактику атак, система має пройти опалювальний сезон стабільніше", —
каже Шира.
Головний висновок фахівця — підстав казати про масштабний комунальний колапс усього Києва немає. Локальні аварії в окремих будинках можливі, але система, за його словами, стала значно стійкішою, аніж рік тому: накопичено досвід роботи під час блекаутів, а критична інфраструктура краще забезпечена резервним живленням.
Водночас обидва експерти погоджуються в одному: сценарій із замерзанням стояків у неопалюваних будинках, який раніше вже стався на Троєщині, залишається головним ризиком цієї зими — і саме на цьому, а не на страху перед блекаутом, варто зосередити підготовку.