Запитань стало ще більше: вчені знайшли "лице" королеви багатоніжок (фото)
- Автор
- Дата публікації
- Автор
- 3330
![Ліси Кам’яновугільного періоду](https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428x240/b/b9/795c38aa-b3b505d9ab22d0f4a20ede49a9a52b9b.jpg?v=7425_1)
У найбільшого сухопутного членистоногого нарешті "з’явилася" голова
Гігантська багатоніжка під назвою артроплевра, яка проживала в Кам’яновугільному періоді, є не лише джерелом нічних кошмарів для інсектофобів та найбільшим членистоногим в історії, а й предметом запеклих дискусій серед учених. Нова знахідка допомогла відповісти на низку питань і викликала багато нових.
Вчені з Університету Клода Бернара Ліон 1 у Франції змогли вперше знайти голову викопної багатоніжки. Про відкриття вони поінформували у журналі ScienceAdvances
Артроплеври гуляли на теренах Північної Америки та Європи в Кам’яновугільному періоді (358 — 298 мільйонів років тому), а з моменту виявлення їх останків уже минуло 170 років. З моменту виявлення гігантське членистоноге зараховували до ракоподібних і морських скорпіонів, але потім учені все ж таки зійшлися на тому, що йдеться саме про багатоніжку (Myriapoda) завдовжки 2,6 метра.
![](https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/e/50/c45369d4-47938a2d2fc095753b8cbe592c5d950e.jpg?v=7280_1)
Проте відсутність голови на викопних останках не дозволяло зрозуміти, хто є її найближчим родичем. Річ у тому, що багатоніжки діляться на кілька класів, серед яких найбільшими є губоногі (Chilopoda) та двопароногі (Diplopoda). Саме в один із цих двох класів вчені довго і безрезультатно намагалися запхати артроплевру.
![](https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/d/db/4a220ff4-f613526f524776d73700979344c9cdbd.jpg?v=7070_1)
![](https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/9/c7/8a7acb67-0734627f00a7f950f72c7ae19d4b2c79.jpg?v=7070_1)
Нове дослідження показує, що гіганти кам’яновугільних лісів все ж таки швидше були ближчими до сучасних ківсяків, ніж до сколопендр. Однак їх все одно до двопароногих не зараховують.
![](https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/6/c1/649fa03f-c58e818469d403b36564181b57883c16.jpg?v=7650_1)
Однак на голові артроплеври були виявлені структури, які взагалі не зустрічалися у багатоніжок. Наприклад, очі на стеблинках. Така риса характерніша водним видам, ніж наземним.
![](https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/b/26/3900b1a0-42af03739523eb7af0d0bcef97fb726b.jpg?v=7070_1)
Втім, вчені кажуть, що знайдена голова належала молодій особині. Тобто не виключено, що вона в юності проводила час у воді, а у дорослому віці ставала ціляком сухопутною. Чи мали вони спеціалізовані органи, щоб дихати у воді зрозуміло не стало.
Питання про харчування артроплевр також залишається відкритим, хоч і вважається, що вона підчищала ліси від перегнилих рослин.
![](https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/f/9d/8c8b58d3-64ad7bff12751eccf0c3f1cf87bf99df.jpg?v=7070_1)
Як повідомлялося раніше, нещодавно вчені описали новий вид ос, які відкладають яйця у дорослих мух. Личинка після цього прогризає шлях назовні і буквально виривається з грудей, як ксеноморф у фільмі "Чужий".