Росія жебрає пальне у Білорусі: чи врятує "крапля в морі" того, хто тоне

Росія, яка ще недавно гордо називала себе світовою "бензоколонкою", після ударів "добрих" дронів по НПЗ змушена просити пальне у сусідів. Білорусь у вересні наростила експорт бензину до РФ у чотири рази порівняно з серпнем — до 49 тисяч тонн. Ще 33 тисячі тонн дизельного пального пішли тим самим маршрутом.

"Телеграф" розповідає, чому зростання білоруського експорту бензину не врятує Росію від паливної кризи та як українські удари змінили баланс сил на ринку пального.

Круте піке "бензоколонки": як Росія за декілька місяців перетворилася з глобального експортера на жебрака

Влітку 2025 року в Росії розпочалася справжня паливна криза. У 20 регіонах запровадили нормування продажу бензину, на автозаправках з'явилися кілометрові черги, а в анексованому Криму пальне взагалі зникло. Москва заборонила експорт бензину та дизеля до кінця року.

Причина — масовані удари українських дронів по російських НПЗ. За оцінками експертів, з ладу виведено близько 38% паспортних потужностей. Втрати виробництва сягають щонайменше 20%.

"Ми їм таки прибрали десь 35-40% нафтопереробки. А для ринку це дуже суттєво", — констатує у коментарі "Телеграфу" експерт паливного ринку Леонід Косянчук. За його даними, у 2022 році Росія виробляла 42 мільйони тонн бензину на рік. Крім того, експерт називає ще одну можливу причину виникнення бензинової кризи:

На його думку, зупинка цих доплат реалізаторам пального, які компенсували різницю між світовими та внутрішніми російськими цінами, зробили невигідним продаж пального в РФ.

Збільшення поставок бензину від Лукашенка – це лише жалюгідна крапля в морі російських потреб

Білорусь має два заводи — "Нафтан" у Новополоцьку та Мозирський НПЗ. Кожен має паспортну потужність 12 мільйонів тонн на рік, але зазвичай працюють на меншій потужності — близько 9 мільйонів тонн. При тому, що виробництво бензину у РФ, за останніми доступними даними станом на 2023 р., становило 44 млн т на рік при потребі у 38 млн т на рік — потужності білоруських НПЗ виглядають просто краплею в морі.

"Білорусь не врятує Росію, це треба розуміти. Два ці НПЗ допоможуть, але не врятують", — пояснює головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень, кандидат економічних наук Іван Ус у коментарі "Телеграфу".

Експерт паливного ринку Артем Куюн також сумнівається, що збільшені поставки білоруського бензину серйозно вирішать паливну кризу в Росії. "Вони в теорії навіть не можуть то покрити", — каже експерт у коментарі "Телеграфу".

"Гроші на бочці": як Лукашенко цинічно заробляє на паливному апокаліпсисі Путіна

Олександр Лукашенко не поспішав допомагати Путіну. Але коли ціни на бензин у Росії зросли на 50% з початку року через дефіцит, білоруським дилерам стало набагато вигідніше продавати пальне сусідам, ніж на внутрішньому ринку. Лукашенко отримує прибуток і завантаження для своїх НПЗ.

Ще одна причина того, що білоруський диктатор не кидає всі сили на допомогу сусіду — він боїться повторення "картопляної кризи", коли білоруські аграрії масово експортували картоплю до Росії за вищими цінами, а в самій Білорусі овоч різко подорожчав і майже зник з полиць. Це була серйозна іміджева поразка для Лукашенка.

Ще один фактор — залежність білоруських НПЗ від нафти з РФ через трубопровід "Дружба", який неодноразово зупиняли українські дрони.

Москва та Петербург у пріоритеті, а регіони — до ацетонової суміші: залишковий принцип розподілу пального

Росія розподіляє бензин за традиційним принципом: спочатку забезпечує Москву і Петербург, а решта регіонів отримує по залишковому принципу.

Білоруський бензин іде переважно в західні області Росії цистернами залізницею. "Трубопровід працює… А щодо зворотного напрямку, то це, зрозуміло, цистерни… потяги повинні працювати", — додає Ус.

Логістика ускладнює доставку до Уралу та Сибіру. "Оці поставки із Білорусі підуть передусім у західні регіони… навіть Москву і Пітер зможуть не врятувати", — каже Ус.

Артем Куюн зазначає, що бензин використовується для внутрішнього споживання, тоді як дизель переважно експортується:

Короткостроковим виходом можуть стати імпорт і тимчасове зниження стандартів якості, але проблема не вирішиться швидко:

Водночас дефіцит створює соціальний дискомфорт і може провокувати протести. Зокрема, за словами Куюна, влітку у Москві та Петербурзі населення почало висловлювати невдоволення.

Найдужче криза б’є по віддалених регіонах і окупованих територіях. У Криму ліміти — максимум 20 літрів на людину, черги на трасі Москва‑Казань. Перебої зафіксовані в Кіровській, Нижньогородській та Костромській областях.

Проблема передусім з бензином А‑95. "З дизельним пальним у Росії поки порівняно непогано — його виробляють з великим запасом, тобто для армії вистачає", — додає Косянчук.

Фантастична іронія "Податкового маневру": як Кремль сам себе загнав у пастку

Експерти звертають увагу на іронічний момент історії. У 2019 році Росія прийняла так званий податковий маневр: Білорусь мала купувати у Росії менше нафти і більше нафтопродуктів, щоб зменшити роботу своїх НПЗ і збільшити залежність від російського бензину. Тепер навпаки — постачає багато нафти, і купує бензин.

На думку експертів, повного колапсу з бензином у Росії, не трапиться. Проте Україна може ефективно позбавляти пального багато регіонів європейської частини РФ. Білоруський бензин цю проблему не вирішить, поставки від Лукашенка залишаться краплею в морі російських потреб, навіть у разі їх збільшення.