"Не май 100 рублів, а май сто друзів": що таке "блат" і які можливості він відкривав

У Радянському Союзі багато дивних для нас речей вважалися абсолютно нормальними. Тоді було поширені дрібні крадіжки, хабарництво і блат, а все через дефіцити, брак товарів першої потреби, бідності.

Люди виживали як могли, і поняття норми було тоді інше. За радянських часів термін "блат" був дуже поширений, адже він відкривав нові можливості для громадянина, який його мав, пише Офіс доброчесності НАЗК.

Що таке блат і які можливості він відкривав

Блат — це використання соціальних зв’язків задля досягнення особистих цілей. Це один із корупційних проявів, хоча не те саме, що хабарництво.

Отримати за блатом — стати власником якогось привілею, не платячи за це грошима чи товарами. Одержувач нічого не дає тому, хто розв'язав його проблему. Це головна відмінність.

У Радянському Союзі блат був дуже поширеним. З його допомогою отримували не лише путівки на відпочинок, квартири з кращими умовами, право на покупку машини швидше за чергу, а й звичайні товари. Наприклад, продукти та одяг.

Нерідко продавчині ховали якісь товари, не викладаючи їх на вітрину. Для звичайних покупців їх просто не було. Ці предмети потім продавалися за блатом, тобто "своїм".

Якщо хабарництво ще намагалися засуджувати, то цей спосіб отримати бажане був соціально прийнятним. У разі несправедливого розподілу товарів дістати їх інакше не могли.

Тоді казали: "Не май 100 рублів, а май сто друзів". Соціальні зв’язки допомагали досягти своєї мети ефективніше, ніж хабарі. Навіть маючи гроші, дефіцитні товари не можна було дістати. А от знайомі та родичі легко могли щось приховати чи зберегти місце для блату.

Раніше "Телеграф" повідомляв, чому в Радянському Союзі шлюби були обов’язковими. Звичайно, норми закону такої не було, але спосіб життя змушував раніше одружуватися і виходити заміж, народжувати дітей.