Чому у радянських під’їздах сходинки фарбували лише по боках: несподіване пояснення

У багатоквартирних будинках радянської епохи можна помітити цікаву особливість — сходи у під'їздах часто пофарбовані лише по боках. Ця деталь, яка може здатися незначною, насправді має свою історію та практичне обґрунтування.

Багато хто з нас бачив такі сходи, але мало хто замислювався над причинами такого підходу до фарбування. Розглянемо, чому ж сходинки фарбували саме так, і які ще особливості оформлення під'їздів були характерні для того часу.

Чому сходи в СРСР фарбували лише з боків: пояснення

Фарбування сходинок лише по боках мало кілька практичних причин. Головна з них — безпека мешканців. Середина сходинки залишалася нефарбованою і шорсткою, що зменшувало ризик послизнутися.

Економія будівельних матеріалів також відігравала певну роль. Фарбування лише частини сходинки дозволяло використовувати менше фарби.

Такий спосіб фарбування мав ще одну перевагу — він допомагав візуально виділити край сходинки. Це полегшувало орієнтацію в умовах поганого освітлення.

Варто зазначити, що фарба для сходів обиралася стійка до стирання. Зазвичай використовували олійні фарби, які добре витримували механічні навантаження та вологу.

Цікаво, що в деяких будинках можна було зустріти сходи, пофарбовані повністю. Однак такий підхід частіше застосовувався у громадських будівлях або більш престижних житлових комплексах.

З часом практика часткового фарбування сходів почала відходити в минуле. У сучасних будинках використовують інші матеріали та технології, які забезпечують як безпеку, так і естетичний вигляд.

Що стосується стін у під'їздах, то їх оформлення також мало свої особливості. Традиційно стіни фарбували у спокійні кольори — найчастіше зелений або синій. Існує думка, що вибір цих кольорів був пов'язаний з наявністю великої кількості фарби, яка використовувалася для військової техніки та вантажівок. Проте ймовірніше, що ці кольори обрали через їхню практичність — вони менше бруднилися і створювали спокійну атмосферу.

Характерною рисою було фарбування стін лише до певної висоти — приблизно на рівні грудей дорослої людини. Верхня частина стіни зазвичай білилася. Це дозволяло економити фарбу. До того ж світла верхня частина стіни робила приміщення візуально світлішим і просторішим.

Раніше "Телеграф" писав про те, що чому в СРСР танцювали повільні танці на "піонерській відстані". Явище віддзеркалювало тогочасні суспільні норми.