Величезна концертна зала перетворилася на купу уламків: яким був палац "Залізничник" у Харкові, доки його не зруйнувала російська ракета

Палац "Залізничник" у Харкові довгі роки вважався однією з видатних пам'яток архітектури. Впізнаваний фасад, що нагадує розтягнуті міхи гармоні, та розкішні інтер'єри зробили будівлю однією з найяскравіших споруд епохи конструктивізму.

Палац зміг пережити Другу світову війну, але був зруйнований російською ракетою у 2022 році. "Телеграф" розповість детальніше, якою була ця легендарна будівля.

Як з’явився Палац культури "Залізничник" у Харкові

Історія будівлі почалася в 1927 році, коли на вулиці Велика Панасівська заклали перший камінь майбутнього Палацу робітника — так об'єкт називався спочатку. Місце під будівництво обрали так, щоб будівля добре проглядалася з трьох напрямків. Його проєкт розробив академік архітектури Олександр Дмитрієв за участю молодого архітектора Василя Верюжського, а розрахунок конструкцій виконав інженер Микола Аістов.

Будівництво тривало п'ять років — до листопада 1932-го, коли Палац урочисто відкрили. Після відкриття будівля кілька разів змінювала назву і спочатку називалася Будинком культури залізничників імені Сталіна, а потім Будинком культури імені Івана Котлова, Будинок культури залізничників Харкова.

Архітектура та неповторні інтер’єри

Палац будували з цегли. Фасад був виконаний у вигляді увігнутих поверхонь, які одним нагадували розтягнуті міхи гармоні, а іншим – завісу сцени.

Не менш вражаючим був інтер'єр. Відвідувачів зустрічали великі дугоподібні та кутасті об'єми приміщень, стрічкове скління, оздоблення натуральним мармуром, гранітом та лабрадоритом, велика кількість латунної фурнітури. Центральним елементом була зала для глядачів на 800 місць, пов'язана арковим переходом з просторим фоє.

Особлива гордість ПК — монументальні фрески художника Євгена Лансере. Вони були створені в 1930-ті роки, пошкоджені під час Другої світової, потім приховані ширмами в 1950-х, невдало реставровані в 1970-х і професійно відновлені лише у 2011–2012 роках.

Як працював палац

Під час Другої світової війни будівля постраждала, проте вже за тиждень після звільнення Харкова тут знову запрацювали музичні заняття для дітей. Палац швидко відновили, зберігши його первісний вигляд.

У будівлі в різні роки працювали Харківський міський клуб самодіяльної та туристської пісні, Кіностудія залізничників, фотоклуб "Семафор", різноманітні гуртки для дітей.

Значне місце посідав Музей історії Південної залізниці, відкритий тут у 1967 році. За десятиліття він зібрав унікальні експонати: креслення Дмитрієва, макети станцій та поїздів, станційний дзвін XIX століття, діораму боїв за Харківський вокзал. 2009 року музей оновили, а 2014-го його колекцію частково перенесли до іншої будівлі.

Руйнування будівлі

2022 року Палац мав відзначати свій 90-річний ювілей. Але замість святкування 3 квітня будинок отримав перші ушкодження від близьких вибухів, а 18 серпня концертний зал палацу вразила російська ракета.

На площі близько 4000 квадратних метрів спалахнула пожежа, яку гасили майже добу.