Будинок у центрі Харкова нагадує середньовічний замок: хто в ньому жив і які легенди про нього ходять

Будинок на вулиці Дівочій, 3 у Харкові неможливо сплутати з іншими будівлями. Його готичний силует з асиметричними фасадами, цегляною кладкою без тинькування та стрілчастими вікнами нагадує середньовічний замок, і це різко виділяє його серед сусідніх будинків. Цей будинок не лише прикрашає вулицю, але й зберігає цікаву історію, пов’язану з родиною філолога Олександра Потебні.

"Телеграф" розповідає про цей будинок у центрі Харкова, які деякі вважали й будинком розпусти, і католицьким монастирем, і жіночим пансіоном.

Хто та коли збудував будинок

До 1880 року професор Імператорського Харківського університету Потебня володів ділянкою на Подгорній вулиці в Харкові. У 1884 році він придбав сусідню садибу титулярного радника Єгора Олексійовича Слатіна на Дівочій вулиці, таким чином об’єднавши володіння в єдину наскрізну ділянку. Після смерті Потебні у 1891 році майно перейшло до його дружини Марії та двох названих синів — Олександра й Андрія.

На початку ХХ століття спадкоємці вирішили перебудувати старі будинки. Проєкт нових споруд виконав архітектор Харківського технологічного інституту Юлій Цауне, який також керував будівництвом.

У 1903 році роботи були завершені, і на Дівочій з’явилися два чотириповерхові кам’яні будинки в неоготичному стилі.

Архітектурні особливості

Готичну стилізацію будівлі підкреслювали стрілчасті арки, круті фронтони, зубці над терасами. Будинок обладнали за останнім словом техніки: у ньому було електропостачання, водогін, каналізація, а опалення забезпечувала збудована неподалік котельня.

Кожна квартира займала цілий поверх і мала продумане планування: парадні та житлові кімнати, кабінет, дитячу, кухню, ванну, приміщення для прислуги. У деяких квартирах були оранжереї, тераси та лабораторії. Доповнювали комплекс господарські прибудови — сараї, льодовики, сушарні.

Хто жив у цьому будинку

Будинок будувався як прибутковий. Квартири у ньому призначалися для молодих спеціалістів, студентів та співробітників університету, у тому числі учнів самого Потебні.

До 1920 року будинок належав родині Потебні, а потім його націоналізували.

Легенди про "будинок розпусти"

Готичний вигляд будинку та назва вулиці породили чимало легенд. Існує версія, що тут діяв пансіон для дівчат, інші називали його публічним будинком. Але документальних підтверджень цим історіям немає.

Сучасний стан будинку

Будинок № 3 на вулиці Дівочій є пам’яткою архітектури місцевого значення й залишається житловим. У 2020 році одна з квартир у цьому будинку була виставлена на продаж за ціною 80 тисяч доларів.

Покупцям пропонувалася чотирикімнатна квартира на четвертому поверсі з відкритим балконом і заскленою лоджією, а також 15 віконно-дверними прорізами, що забезпечували панорамний вигляд на Харків. Також зазначалося, що у квартирі можна встановити камін і автономне опалення.

Станом на 2025 рік у відкритих джерелах немає нових відомостей про цю будівлю та про те, чи була вона пошкоджена під час військових дій.

Раніше "Телеграф" розповідав історію будинку Зільбермана у Черкасах. Величний будинок не зберігся до наших днів.