Легендарне місце під землею: як виглядав ресторан в Ужгороді "Скала" та чому його закрили

У кожному місті є особливі заклади, які навіть після закриття надовго залишаються в пам’яті жителів. В Ужгороді таким був ресторан "Скала". Він вирізнявся не лише атмосферою, а й тим, що розташовувався глибоко під землею, у старовинних підвалах. Це був не просто ресторан, а місце, куди приходили за враженнями, музикою і відчуттям чогось незвичного.

Сьогодні від "Скали" залишилися лише спогади тих, хто там бував, і старі фотографії, які дають уявлення про унікальність закладу. "Телеграф" пропонує дізнатися історію цього ресторану та побачити, який він мав вигляд.

Коли відкрили "Скалу"

Грот-ресторан "Скала" відкрили у 1968 році в унікальних королівських винних підвалах XVII століття, видовбаних в андезитовій породі на глибині близько 20 метрів. До відкриття ресторану тут зберігали закарпатське вино — кожну десяту бочку з виноградників як державну данину. Після війни підвали дістав Харчторг, тримав там засолені овочі.

Зовні заклад не представляв нічого особливого. Гостей зустрічала велика вивіска та масивні двері з кованим візерунком. За дверима знаходились гвинтові сходи вниз, які вели у підвал, на глибину близько 20 метрів.

Як виглядала "Скала" зсередини

Вхід в "Скалу" коштував 10 рублів. За ці гроші можна було замовляти з меню, а різницю доплачували наприкінці вечора. Працювала "Скала" до п'ятої ранку.

Ресторан мав п'ять зал та міг приймати близько 400 гостей одночасно. Зали йшли одна за одною, і кожна була облаштована по-своєму.

Перша, мала, — справді схожа на печеру. Кам'яні брили зі стелі, ковані ліхтарі, столики з червоного дерева. Велика зала — з дубовими гуцульськими меблями та рельєфною фігурою жінки на стіні в кінці зали. Її називали Білою Мадонною. Казали, що виліпив її художник Федір Манайло, але документального підтвердження цьому не знайшли. Мисливська зала — для любителів дичини й відповідної атмосфери. Дерев'яні стіни, оленячі роги, ведмежа шкура, пеньки замість стільців і справжній камін, перед яким лежала шкура кабана. Подавали фазана, куріпку, оленятину. Дегустаційна — найбільш камерна. Замість столів — великі дубові бочки, всередині яких містилося двоє-четверо гостей. Сюди приходили на побачення. І нічний бар — повністю відрізаний від вулиці товщею скелі.

В меню ресторану були купати, лоці-печеня, печеня по-київськи, шніцель по-мукачівськи та страви з дичини.

В "Скалі" можна було послухати живу музику. До 1977 року в ресторані грав ромський ансамбль, а на зміну йому прийшов джаз.

Хто бував у ресторані "Скала"

Серед відомих гостей ресторану були Валерій Лобановський і Йожеф Сабо, Софія Ротару, дует артистів Штепсель і Тарапунька. Також заклад відвідували делегації з Угорщини, Польщі, Франції, Італії. Ресторан вважався одним із трьох подібних підземних закладів у Європі — і єдиним таким в Україні. Щороку його відвідували від 280 до 350 тисяч людей.

Чому закрили "Скалу"

Думки щодо причин закриття "Скали" розходяться. Одні кажуть, що підвали поступово затопило ґрунтовими водами. Інші кажуть, що тріщини у стелі дійсно були, але без затоплення. За їхньою версією, ресторан закрили під час антиалкогольної кампанії Горбачова.

Так чи інакше, наприкінці 80-х керівництво вирішило не витрачатися на ремонт. "Скалу" закрили. Об'єкт повністю закритий для масового відвідування вже близько сорока років, і жодної масштабної реставрації чи відновлення закладу за цей час так і не відбулося.