Головна помилка з травами на Трійцю: яку небезпеку приховує освячений букет

Автор: Вадим Михальченко, Ігор Тимофєєв
Дата публікації: 30 травня, 21:40

Автор

У православній традиції негативне ставлення до проявів магії та окультизму

Під час святкової служби на велике християнське свято Трійцю традиційно у храмах освячують трави та букети, які символізують благословення і символ Божої благодаті. Головною небезпекою для вірян є сподівання на них, як на "оберіг" або предмет, який має магічну силу.

Про це в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" розповів священник Православної Церкви України, військовий капелан ЗСУ Тарас Видюк. Водночас він зауважив, що в православ’ї Божа благодать не "замикається" в речах і не діє автоматично.

Православна церква, за словами священнослужителя, не вітає перетворення освячених трав на предмети культу. Зокрема, через те, що такі дії підміняють справжню віру в Бога.

"Головна помилка у ставленні до Троїцького букета полягає в тому, що освячені трави починають сприймати не як знак благословення і нагадування про свято, а як своєрідний оберіг або "духовний талісман". У такому підході відбувається підміна: замість живої віри в Бога людина починає покладатися на предмет. Але в православ’ї благодать не "замикається" в речах і не діє автоматично — вона завжди пов’язана з Богом і життям людини в Церкві", — сказав Видюк.

Прихована небезпека такого мислення людей, за словами капелана, — це поступова зміна у сприйнятті та ставленні до святинь. Тоді букет, свічка чи вода сприймаються людиною як гарантія захисту "самі по собі", навіть без молитви, покаяння та участі в таїнствах.

"Це вже не християнське розуміння, а форма забобону, коли річ ніби "працює автоматично". Правильне церковне ставлення інше: Троїцькі трави — це нагадування про красу Божого творіння і про оновлення життя у Святому Дусі. Вони можуть бути благословенням для дому, але не замінюють ні молитви, ні віри, ні особистого духовного життя. Якщо ж серце людини переносить на них надію як на оберіг, то саме це і стає духовною помилкою, яку Церква називає забобоном", — пояснив Видюк.