Цю радянську висотку називали найпотворнішою у світі: як вона виглядає (фото)

Читать на русском
Автор
Висотка є своєрідним історичним символом
Висотка є своєрідним історичним символом. Фото Телеграф

Вона досі викликає суперечки серед архітекторів та туристів

Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах

Google

У Кишиневі, столиці Молдови, і сьогодні височіє одна з найвідоміших споруд радянської доби — житлова вежа Romanita ("Ромашка"). Незвичайний будинок свого часу навіть отримав репутацію "найпотворнішої будівлі у світі", однак попри суперечливу славу він став одним із найвпізнаваніших символів міста.

Докладніше про цю споруду розповіло видання Revista Casa e Jardim.

Архітектура радянського періоду й досі формує вигляд багатьох міст Східної Європи. Масивні бетонні конструкції, нестандартні інженерні рішення та монументальні форми залишаються нагадуванням про епоху, коли житло будували насамперед для задоволення масових потреб населення.

Вигляд вона має сумнівний

Одним із найяскравіших прикладів такого підходу є вежа Romanita. Будівництво споруди тривало з 1978 до 1986 року. Автором проєкту став архітектор Олег Вронський, який створив будинок як відповідь на гостру нестачу житла в Кишиневі.

Висотка має циліндричну форму та виконана у стилі бруталізму, який був популярним у другій половині ХХ століття. Будівля вирізняється відкритими бетонними конструкціями та повторюваними елементами фасаду.

Саме через свій незвичайний вигляд вона багато років викликає суперечки: одні вважають її архітектурним шедевром, інші — прикладом невдалого містобудування.

Одна з найсуперечливіших будівель тих часів

Попри поважний вік, Romanita продовжує використовуватися як житловий будинок. Водночас споруда поступово зношується і потребує масштабної реконструкції, адже десятиліття експлуатації та нестача належного обслуговування позначилися на її стані.

Сьогодні ця радянська висотка є не лише житловим будинком, а й своєрідним історичним символом. Вона нагадує про часи масового будівництва типового житла та демонструє, як архітектурні рішення минулого продовжують впливати на сучасний вигляд європейських міст.

Нагадаємо, як раніше розповідав "Телеграф", одна частина схожа на фортецю, інша — на палац: де в Україні можна побачити "дволикий" замок.