"З’явитися до ТЦК" у "Резерв+": чи є це повісткою та коли українця можуть оголосити в розшук

Сповіщення "з’явитися до ТЦК" у "Резерв+" не є повісткою і саме по собі не означає, що чоловік порушив правила військового обліку. Водночас перебування за кордоном не гарантує, що повістка не буде юридично вважатися врученою.

"Телеграф" з’ясував у юристів, що означає такий статус у застосунку, коли може з’явитися "розшук" та як українцям за кордоном правильно комунікувати з ТЦК.

Не повістка і не штраф: що означає позначка в "Резерв+"

Троє опитаних нами юристів сходяться в одному: сповіщення в застосунку не є викликом до ТЦК (територіального центру комплектування та соціальної підтримки). Обов’язок з’явитися дає повістка, а не позначка на екрані.

Адвокат Валерій Шаповал в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" посилається на позицію Міністерства оборони: "Сповіщення в "Резерв+" не є повісткою. Це виключно інформаційне повідомлення. Його отримання або прочитання не вважається врученням повістки", — наводить він слова відомства.

Постанову про штраф за неявку виносить керівник ТЦК, і лише тоді, коли може підтвердити, що людину належно оповістили.

Військовий юрист ЮК "Приходько та партнери" Данило Гончаренко в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" нагадує, як закон дозволяє вручати виклик: особисто або рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

"Тому саме по собі інформаційне повідомлення у "Резерв+" не можна прирівнювати до належно врученої повістки", — підсумовує він.

Адвокатка, сертифікована медіаторка, доктор філософії (PhD) у галузі знань "Право", професорка кафедри фінансового та податкового права Державного податкового університету, голова Всеукраїнської професійної спілки адвокатів України Надія Корінна в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" теж не бачить у таких статусах повістки.

"Самі по собі статуси "потребує уточнення даних" чи "з’явитися до ТЦК" не є повісткою і не тягнуть за собою автоматичного накладення штрафу", — каже вона.

Єдиної відповіді для всіх немає: багато що залежить від того, чи є в чоловіка бронювання або відстрочка і чи скористався він цим правом.

"Розшук" в "Оберігу": його ставить не програма, а оператор ТЦК

Надія Корінна пояснює, що в реєстрі "Оберіг" чоловікові технічно можуть виставити статус "у розшуку". Це запит ТЦК до поліції про адміністративне затримання та доставлення до центру комплектування.

"На практиці це відбувається не "автоматично програмою", а в результаті дій оператора ТЦК та СП", — каже адвокатка.

Валерій Шаповал вказує на юридичну основу. Згідно з частиною першою статті 27 Закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", керівник ТЦК звертається до поліції щодо затримання громадянина, який без поважних причин не з’явився за викликом. Саме ці відомості застосунок показує як "розшук".

Данило Гончаренко наголошує, що через саме сповіщення в "Резерв+" людину в розшук автоматично не оголошують. Спершу треба встановити, що стало підставою для сповіщення і чи викликали чоловіка належним чином.

Повістку "вручили" без вас: як це працює для тих, хто за кордоном

Оновлення даних через "Резерв+" не знімає з чоловіка інших обов’язків, пояснює Данило Гончаренко. Якщо після цього ТЦК сформував і належно вручив повістку, неявка вже може мати наслідки.

Вручення при цьому не обов’язково відбувається в руки. За словами юриста, повістку вважають врученою навіть тоді, коли людина її не отримала. Підтвердженням може стати відмітка пошти про відсутність адресата за адресою, яку чоловік сам повідомив ТЦК.

Якщо він нічого не повідомляв, береться адреса, де він зареєстрований або яку задекларував.

"Тому саме перебування за кордоном не гарантує, що повістка юридично не вважатиметься врученою", — попереджає Гончаренко.

Валерій Шаповал розкладає це за пунктами Порядку проведення призову (постанова Кабміну № 560). Згідно з пунктом 34, повістку можуть надіслати на адресу, яку військовозобов’язаний вказав під час уточнення даних. Якщо за 60 днів адресу не уточнили, її можуть надсилати за місцем реєстрації.

Пункт 41 визнає підтвердженням оповіщення день відмітки на поштовому повідомленні про відмову отримати відправлення або про відсутність особи за адресою, якщо інша адреса ТЦК не повідомлена.

Тому Шаповал радить попросити близьких стежити за поштою в Україні.

Надія Корінна звертає увагу на адресу. Якщо чоловік під час оновлення даних вказав адресу фактичного перебування за кордоном, ризик опинитися в розшуку, за її словами, зводиться до мінімуму: механізму надсилання повісток за межі країни наразі немає.

Розшук через ВЛК: чому українці за кордоном можуть опинитися в базі

Це не лише теорія. Українці, які законно живуть за кордоном, інколи несподівано бачать себе в базі розшуку. Причиною стає непройдена військово-лікарська комісія (ВЛК).

При цьому через "Резерв+" можна дистанційно визнати порушення й сплатити 50% штрафу, тобто 8 500 грн. Така оплата закриває конкретне провадження і знімає статус розшуку, але обов’язок пройти ВЛК лишається.

Надія Корінна зазначає, що проходження ВЛК чи взяття на спеціальний облік потребує фізичної присутності.

Тому, щоб виключити склад умисного правопорушення, чоловікові за кордоном, на її думку, варто скористатися правом на відстрочку, якщо для неї є підстави.

Лист, довіреність, адвокат: як повідомити ТЦК з-за кордону

Окремої процедури повідомлення ТЦК через консульство чи представника в законі немає. Це підтверджує Валерій Шаповал.

Він радить користуватися загальними способами:

• електронне звернення на офіційну адресу ТЦК (адреси є на сайті Міноборони, кваліфікований підпис не потрібен);
• рекомендований лист з описом вкладення, який доводить, що ТЦК знав і адресу людини, і причину неявки;
• довіреність, яку посвідчить консул (для чоловіка 18–60 років потрібен дійсний військово-обліковий документ) або іноземний нотаріус з апостилем.

До звернення Шаповал радить додати електронний військово-обліковий документ, підтвердження оновлення даних, докази проживання за кордоном і відмітки про перетин кордону. Підійдуть посвідка, документ про реєстрацію чи трудовий договір.

Терміни тут короткі. Данило Гончаренко нагадує: якщо людина не може прибути за повісткою, вона має не пізніше трьох діб від дати, зазначеної в повістці, повідомити ТЦК про причину.

Це можна зробити безпосередньо чи іншим способом, зокрема поштою або через адвоката.

"Консульство чи представник не можуть автоматично замінити особисту явку, якщо вона є обов’язковою", — зазначає юрист.

Перебування за кордоном закон прямо не називає поважною причиною неявки, уточнює Валерій Шаповал. Але за наявності підтвердних документів його можуть визнати такою, а остаточну оцінку дає суд.

Крім того, після повідомлення закон вимагає прибути протягом семи днів. Тому саме повідомлення ризику не знімає, а лише підтверджує добросовісність людини й визначає адресу для листування.

Є і юридичний плюс. "Повідомлення про перебування за кордоном не звільняє від військового обов’язку, але юридично доводить відсутність умислу на ухилення від явки", — каже Надія Корінна.

Таким чином, сам статус "з’явитися до ТЦК" у "Резерв+" ще не означає ані вручення повістки, ані автоматичного розшуку. Ключове значення має те, чи був належним чином оформлений і вручений виклик та які дії після цього здійснив ТЦК.

Раніше "Телеграф" розповідав, чому варто носити роздруківку, навіть якщо бронь чинна.