Українка заспівала "Пісню про рушник" перед вироком у РФ: які ще 3 пісні стали символами спротиву

Перед оголошенням вироку Московського апеляційного суду 70-річна мешканка окупованого Токмака Запорізької області Світлана Лой, яку росіяни засудили до 15 років позбавлення волі за донати на ЗСУ, заспівала "Пісню про рушник" на слова українського поета Андрія Малишка. Проте є ще щонайменше три українські пісні, які стали символами спротиву російській окупації.

"Телеграф" розповість про ці пісні та їхню історію. Варто зауважити, що омбудсман Віктор Лубінець заявив, що домагатиметься повернення Світлани Лой на підконтрольну Україні територію.

Що відомо про долю Світлани Лой

Апеляційний суд в Москві залишив без змін вирок 70-річній мешканці окупованого Токмака Запорізької області Світлані Лой, яку на початку року засудили до 15 років позбавлення волі за донати на ЗСУ. Перед оголошенням рішення, жінка заспівала "Пісню про рушник" (Рідна мати моя) на слова українського поета Андрія Малишка. Про це повідомляє один з російських ЗМІ.

Розгляд апеляції та засідання відбувалося в закритому режимі, а представників ЗМІ пустили до зали лише перед оголошенням вироку. За версією обвинувачення, з січня до листопада 2024 року жінка через мобільний застосунок українського банку здійснила 24 перекази на підтримку ЗСУ на загальну суму 63 420 рублів (32 803 гривні). Пенсіонерка, нібито, "дотримувалася антиросійських поглядів", хоч у грудні 2023 року отримала російське громадянство. У лютому російський "суд" на окупованій частині Запорізької області призначив їй 15 років колонії, але вона подала апеляцію, яку розглядав 1-й апеляційний суд Москви, що залишив рішення в силі.

Водночас уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що Україна планує звертатися до російської сторони щодо повернення Світлани Лой. За словами омбудсмена, його Офіс стежив за судовим процесом над Лой і зафіксував винесений їй вирок.

Які ще 3 пісні стали символом спротиву окупації?

"Пливе кача" — Небесна Сотня, 2014 рік

"Пливе́ ка́ча по Тиси́ні…" — українська лемківська (за іншими даними, закарпатська) народна пісня. Стала широковідома після її виконання під час реквієму за загиблими учасниками Революції гідності. Перший куплет пісні побачив світ у збірці закарпатського письменника і перекладача Василя Ґренджи-Донського "Квіти з терном", яка була опублікована 1923 року в Ужгороді.

Плаве кача по тисині;

"Мамко моя, не лай нині,

Залаєш ми в злу годину,

Сам не знаю, де погину".

"Ой у лузі червона калина" — повномасштабне вторгнення Росії, 2022 рік

"Ой у лу́зі черво́на кали́на…" — українська пісня, написана на початку 1914 року Степаном Чарнецьким за мотивами останнього куплету козацької пісні XVII століття "Розлилися круті бережечки". Після початку Першої світової війни доповнена о. Григорієм Трухом, греко-католицьким священником. Виконувалася січовими стрільцями, стала народною. Співали її бійці УПА. У 2022 році набула нової хвилі популярності після виконання Андрієм Хливнюком у перші дні російського вторгнення.

Ой у лузі червона калина похилилася.

Чогось наша славна Україна зажурилася.

А ми тую червону калину підіймемо,

А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

А ми тую червону калину піднімемо,

А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

"Лента за лентою" — пісня УПА

"Лента за лентою" — пісня українських повстанців УПА, одна з найвідоміших. Автор слів — Микола Сорокаліта ("Лютий"), музика — Василь Заставний ("Шершень"), обидва — повстанці. Слова і музика пісні змінилися в процесі її виконання, оригінальний їх варіант до нашого часу не зберігся.

Вже вечір вечоріє, повстанське серце б'є,

А лента набої поспішно подає.

Приспів (двічі):

Ах, лента за лентою — набої подавай,

Вкраїнський повстанче, в бою не відступай!

Раніше "Телеграф" розповідав, про що насправді пісня Кузьми Скрябіна "Люди, як кораблі", яка стала ще популярнішою після його загибелі.