"Матрьошка" чи ринкова реальність? Постачальник бирок для деревини та ДП "Ліси України" відповіли на закиди Нацполу

Після публікації розслідування "Телеграфу" про закупівлі засобів маркування деревини, яке викликало резонанс, до редакції надійшли офіційні відповіді від замовника – ДП "Ліси України" та одного з постачальників – ТОВ "Латчбахер Україна". Сторони надали аргументи щодо формування цін та специфіки цього вузького ринку.

Математика собівартості: версія постачальника

У ТОВ "Латчбахер Україна" категорично заперечують версію слідства про "накрутку" у 138%. Компанія вперше оприлюднила власну детальну калькуляцію витрат на одну бирку, щоб продемонструвати реальний стан справ.

• Закупівельна ціна за інвойсом від європейського партнера – 1,3 грн;
• Міжнародна доставка, митне оформлення та брокерські послуги – 0,14 грн;
• Послуги державного оператора системи електронного обігу деревини – 0,3 грн.

Загалом ці прямі витрати складають 1,74 грн за одиницю товару. Тобто при тендерній ціні реалізації бирок близько 2,07 грн (без ПДВ), залишок складає 0,33 грн (близько 16%). З цієї суми, як наголошують у фірмі, покриваються витрати на логістику по Україні, складське зберігання, банківські видатки та заробітну плату працівників.

На підставі цих даних в ТОВ "Латчбахер Україна" називають "безпідставним припущенням" розрахунок редакції щодо можливої початкової вартості бирки у 86 копійок. У компанії підкреслюють, що цей показник не міститься у матеріалах справи, а є лише результатом зворотного арифметичного розрахунку журналістів.

Також фірма просить врахувати, що в оприлюдненій судовій ухвалі основний акцент правоохоронці зробили на діяльності ТОВ "Каренс Плюс". І саме до неї прив’язана сума збитків у 21,6 млн грн.

У компанії закликають чітко дистанціюватися від проблем ТОВ "Торговий дім "Латчбахер Україна" (нині – "АТЛА"), підкреслюючи: це окрема юридична особа, а історія з їхнім штрафом від АМКУ не має переноситися на материнську компанію.

Кругова порука регламентів: версія ДП "Ліси України"

У самому державному підприємстві "Ліси України" на закиди щодо "пластикового розпилу" реагують мовою бюрократії. Позиція лісового монополіста, яку озвучив директор з підвищення ефективності виробництва Тарас Кузьмич, зводиться до тези: процедури законні, а отже – жодної корупції.

• В ДП офіційно визнають, що надсилали запити на комерційні пропозиції виключно компаніям зі списку ДП "Лісогосподарського інноваційно-аналітичного центру". А саме тим декільком фірмам, які володіють числовими діапазонами – це офіційно затверджені унікальні серії та послідовності номерів, які інтегруються в державну систему електронного обліку деревини. Тобто оскільки конкуренції ззовні не було, ринкова ціна формувалася на основі пропозицій закритого пулу.
• Ще одним залізобетонним аргументом на захист власної позиції лісівники називають відсутність державних стандартів на бирки. Тож технічні та якісні характеристики для них (специфікація пластику, кріплень тощо) формувалися підприємством самостійно. Також на підприємстві пояснили, що з усіма параметрами товару кожен охочий може ознайомитися в системі Prozorro.

До того ж в ДП "Ліси України" наголошують: за весь час проведення торгів на засоби обліку деревини жоден потенційний учасник не скаржився до АМКУ щодо дискримінації чи заангажованості умов.

На самому підприємстві не бачать підстав для внутрішнього аудиту контрактів ТОВ "Каренс Плюс" чи інших компаній, що фігурують у матеріалах розслідування правоохоронців. Як не проводили перевірку щодо власних співробітників і тим паче не відстороняли їх від роботи.

Таким чином, державний гігант фактично перекладає відповідальність на архітектуру самої системи обліку деревини: мовляв, якщо ДП "ЛІАЦ" видало право на числові діапазони лише чотирьом фірмам, то "Ліси України" просто діють у запропонованих обставинах.