Не робіть це зі шкірою і підошвою: як правильно підготувати взуття до осінніх дощів

Осінь на вулиці, й українці екстрено перевзуваються. Босоніжки, кросівки та черевики з сіткою й перфорацією відправляють на зберігання до наступного року. Натомість витягують тепліші для ніг черевики й чобітки.

"Телеграф" попросив свого постійного експерта Миколу Фокіна — досвідченого шевця з Полтави — дати поради щодо особливостей догляду за взуттям восени та його ремонту.

Смалець — так, олія — ні

— Насамперед, пане Миколо, якого догляду перед виходом на вулицю потребує взуття, яке пролежало кілька місяців в очікуванні осені? Як його підготувати до сезону затяжних дощів?

— Якщо дістали шкіряне взуття, діставайте й норковий крем. Це найефективніший засіб на основі тваринного жиру для догляду за виробами з гладкої шкіри. Він має густу маслянисту текстуру й створює потужний водовідштовхувальний шар, що захищає взуття в дощову та сльотаву погоду, а також глибоко проникає в структуру матеріалу, повертає йому еластичність і м'якість, захищає шкіру від пересихання, солі та реагентів на зимових дорогах. Одного покриття норковим кремом вистачає, мінімум, на місяць.

І це бюджетний варіант, на відміну від дорогого карнаубського воску, який добувають з листків пальми.

— А олія підходить у цих випадках? Ну, щоб зовсім по-бюджетному було?

— Категорично ні! Всі знають, що відбувається зі старою олією: в неї з’являється тягучий і вонючий осад. Знаю від годинникового майстра, який працює поряд зі мною, що олію, якщо хтось капає нею на заіржавілий механізм, неможливо видалити навіть бензином. Й деталі, щоб очистити від неї, доводиться кип’ятити. Тому для шкіри це шкідливо. Хоча олія й дає тимчасовий водовідштовхувальний ефект.

— Серед домашніх методів догляду популярні також натирання бджолиним воском та смальцем чи гусячим жиром. Це працює?

— Так, це непогана альтернатива натуральним магазинним кремам. Але хочу звернути увагу на деякі нюанси. Натерши шкіру воском, її треба нагріти феном, а надлишок воску зняти щіткою чи полірувальною тканиною. Бо вона не завжди вбирає всю змазку, що може зробити ваше взуття липким.

Гусячий жир — досить ефективний народний метод догляду за шкіряним взуттям. Він глибоко проникає в структуру шкіри, створює щільний водонепроникний бар’єр, пом’якшує загрубілий матеріал, запобігає появі тріщин. Для кращого ефекту можна змішати розтоплений гусячий жир з бджолиним воском у пропорції 3:1, щоб покриття довше трималося, й дати взуттю постояти кілька годин або ніч. Тоді зняти залишки сухою серветкою чи тканиною й відполірувати.

Смалець використовуємо у крайніх випадках, і то тільки для грубих матеріалів, з яких виготовлені робочі черевики, берці, мисливське або рибальське взуття. Він також добре захищає від води та пом'якшує шкіру. Але варто пам’ятати: якщо смалець нанести на тонку, світлу або лаковану шкіру, вона може змінити колір (темна стане ще темнішою, а світла — покриється брудними плямами).

— А що "просить" вибаглива замша?

— В ідеалі використовувати професійну косметику для взуття: спреї та фарби-спреї. Якісний спрей для замші захищає взуття від вологи, бруду та солі, а також відновлює його колір і м'якість. Хоча останнім часом ці засоби догляду значно здорожчали. Як варіант — віднести взуття до майстерні для обробки. Достатньо буде робити це раз на місяць.

— Взуттєвий крем також захищає від промокання?

— Ні, звичайні креми — це косметика. У більшості випадків у кремах немає натуральних інгредієнтів, які насичують шкіру. Вони просто надають їй глянцю. Пом’якшують взуття на якийсь час, маскують сольові розводи. Якщо взуття добре промаслене, тоді можна нанести будь-який доступний крем. Але це як помада для губ.

— Яке взуття найневибагливіше в догляді?

— Зараз виробники здебільшого використовують натуральну шкіру, покриту поліуретаном. Воно не потребує ані зволоження, ані захисту. Лише тоді, коли верх почне стиратися й на ньому з’являться мікротріщини, тоді вже варто обробити водостійким кремом.

Підошва 43-го розміру стиснеться до 36-го

— Які головні помилки роблять люди, намагаючись висушити промоклі осінні черевики?

— Найчастіше кладуть їх на гарячу батарею, а ще гірше — на обігрівач. При високих температурах (40-60 градусів) відбувається деактивація клею. Тому підошви просто відпадають. Особливо страждає сучасне взуття, в якому використовується етиленвінілацетат (ЕВА) — легкий, пружний і пористий полімерний матеріал, який забезпечує амортизацію. За своєю структурою це спінений пластик. Поверх нього, щоб він не стирався, ставлять або поліуретан, або гуму. Так от, ця ЕВА при високих температурах просто зморщується. Буває, люди приносять пару, наприклад, 43-го розміру з підошвою, яка стиснулась до 36-го. І в цьому випадку вже нічого не можна зробити.

— Надійніше сушити промокле взуття дідівським методом, набиваючи його газетами чи м’яким папером?

— Тут кілька варіантів. Якщо взуття дуже мокре, то в усякім разі потрібен папір (ті ж газети). Він гарно поглинає вологу. До того ж набивати його треба туго, оскільки натуральна шкіра, висихаючи, може зменшуватися в розмірі. Щоб зберегти форму, першу партію треба паперу треба викинути й набити заново. А вже потім уставити формотримач — пластиковий, пружинний чи дерев’яний. Краще все-таки кедровий, оскільки він вбирає вологу й має антибактеріальні властивості.

Можна скористатися портативними сушками для взуття. Вони дають невисоку температуру, тому нічого не розклеїться. Але я не радив би брати найдешевший варіант. Бо бували випадки, що бюджетні сушки пропалювали підкладку.

А найпростіший варіант – покласти намокле взуття ПІД батарею або ж на найвищу поверхню в приміщенні, бо вгорі найтепліше. До речі, я, коли ставлю взуття на розтяжку, знаходжу йому місце аж під стелею. І, в принципі, за ніч воно повністю висихає. Краще, звісно, коли температура в кімнаті не ниже 25 градусів. Хоча, якщо з нього тече вода, це не допоможе.

Навіщо замочувати черевики у тазику

— Хочеться ще більше лайфхаків!

— Купуйте взуття з устілками, які виймаються. Це допоможе вам тримати ноги сухими. Загалом устілки бажано міняти щодня, а ось взуття щодня сушити не обов’язково.

Не бійтесь замочувати черевики й чоботи у тазику з водою! Наскрізь промоклі, вони, висихаючи, видають на поверхню солі й усякі реагенти, які зібрали на вулиці. Це як помити підлогу футболкою і потім одягнути її на себе. Але якщо взуття замочити в тазику на пару годин, злити воду, а потім знову на пару годин покласти в чисту і тільки після цього висушити, воно стане, як нове. У прикладі з футболкою — це як помити нею підлогу, а потім сполоснути, висушити й тільки тоді вдягнути. У принципі, ніхто і не зрозуміє, як ви цю футболку до цього використовували.

Але на сезон, як я не раз наголошував, має бути щонайменше 2-3 пари змінного взуття.

— Загалом догляд коштує дорого…

— Так може здатися, якщо рахувати свої сьогоднішні витрати. А треба рахувати у довгостроковій перспективі. Наприклад, випити в день 2-3 чашки кави це 25-75 гривень. Наче дрібниця. А за рік це виходить майже тисяча доларів! І вже починаєш задумуватися. Точно так же витрати на газети або чистий папір. Здається, вони незначні, але якщо щотижня по 2-3 рази набивати ними мокре взуття, то за сезон це виллється у чималеньку суму. Тому краще один раз купити кедровий формотримач за 800 гривень, який повністю виправдає себе протягом 2-3 років, і не витрачатись на дешеві допоміжні матеріали.

Знову ж таки, якщо ви делегуєте догляд шкіряного взуття шевцю, то заплатите за жирову пропитку 200 гривень. Засіб, який він використає, йому коштуватиме приблизно 50 гривень. Тобто робота майстра коштує більше, аніж матеріал. А за сезон ви прийдете до нього 2-3 рази. І так непомітно витратите суму, за яку могли б придбати банку норкового жиру, якого вам вистачить на кілька років.

— Я думала, осінь — це золота пора для шевців завдяки дощам. Але ви, здається, воліли б, аби люди просто краще доглядали за своїм взуттям і рідше приходили б у майстерню?

— Парадокс, але останні три-чотири роки найбільший потік клієнтів спостерігається не восени, а влітку. А з середини вересня мені почали приносити простіші роботи: фарбування, хімчистка, набійки, замки… Хоча вже багато всього позносили — люди почали готуватися до холодів.

Загалом найбільша хвороба сучасного взуття — замки й липучки. Найчастіше ламаються бігунки, рвуться змійки. Це пов’язано з їхньою якістю й це те, на що звичайна людина не може вплинути, те, чого вона не може відремонтувати вдома.

Звісно, я за те, щоб люди краще самостійно доглядали за своїм взуттям й рідше зверталися до майстрів. З цією метою й веду власний YouTube-канал, на якому розповідаю про цікаві випадки зі своєї професійної діяльності.

Фото надані Миколою Фокіним

P.S. У продовженні цього інтерв’ю, яке буде опубліковане незабаром, "Телеграф" розповість про те, на що насамперед слід звертати увагу, купуючи взуття на дощову погоду; від черевиків з якого матеріалу краще відмовитись; чому краще одразу прошити підошву в обновці, та про особливості ремонту берців, які носять військовослужбовці.