Демонтаж застарілих споруд відновлює природну течію та полегшує рибі шлях до нерестовищ
Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах
У Карпатському біосферному заповіднику прибрали залишки трьох аварійних дамб на притоках Тиси. Відновлення вільної течії поліпшує умови для головатиці – дунайського лосося. Перешкоди в руслах заважають цій рибі діставатися місць розмноження.
На потребу прибрати старі річкові перепони звернув увагу еколог, користувач Threads. Він навів український приклад у контексті європейського руху за відновлення вільної течії річок.
Що прибрали на притоках Тиси
Роботи на Рахівщині виконали в межах проєкту ГО "Дунайсько-Карпатська Програма" у партнерстві з Карпатським біосферним заповідником. Як повідомляє Varosh, на потоках Квасний та Богдан розібрали залишки двох гатей для сплаву деревини, зведених понад сотню років тому. На потоці Білий прибрали бокову дамбу.
Споруди порушували природну течію, шкодили біорізноманіттю та руйнували прилеглі дороги. Ними користуються місцеві мешканці, полонинські господарства, рятувальники й працівники заповідника. Роботи профінансувала The European Open Rivers Programme.
Перед демонтажем провели наукові дослідження, підготували обґрунтування й отримали погодження на науково-технічній раді заповідника. На завершальному етапі проєкту відновлять заплави та висадять вільху, щоб укріпити береги, які через штучні споруди зазнали ерозії.
"Сьогодні у світі триває переоцінка впливу дамб. Їх вплив переглядають як в екологічному аспекті: забудовуючи русла ми втрачаємо біорізноманіття, стабільність та життєздатність річкової системи, так і в економічному ключі", – сказав керівник ГО "Дунайсько-Карпатська Програма" Богдан Проць.
Чому головатиці потрібен вільний шлях
Дунайський лосось, або головатиця, – зникаючий вид, занесений до Червоної книги України з 1994 року. Чисельність виду скорочується, зокрема, через дамби й інші перешкоди, які обмежують пересування водних організмів. Серед причин також забруднення води та вирубування прибережної рослинності.
На нерест головатиця піднімається проти течії, долаючи до 25 км. Їй потрібні гірські потоки з чистим гальковим дном: там самиці викопують гнізда для ікри. Нерест триває з березня до травня, коли температура води становить 6–10 °C. Прибирання перепон повертає рибі доступ до таких ділянок.
В Україні головатиця водиться в Тисі, Тересві й Тереблі, а також у басейнах Пруту та Черемошу. Це одна з найбільших риб гірських річок: її довжина перевищує 180 см, а маса сягає 60 кг. Головатиця живе понад 20 років. Її вилов в Україні повністю заборонений.
Європа звільняє тисячі кілометрів річок
У 2024 році в Європі демонтували щонайменше 542 річкові перепони у 23 країнах – на 11 % більше, ніж у 2023-му. Коаліція Dam Removal Europe оприлюднила ці дані у щорічному звіті. Завдяки цим роботам відновили сполучення між ділянками річок загальною довжиною понад 2900 км.
Більшість прибраних споруд були невеликими: 65 % тих, висота яких відома, не сягали двох метрів. Такі перепони розділяють важливі природні оселища у верхів’ях річок. Після їх демонтажу вода, наноси, поживні речовини й водні організми знову можуть вільно рухатися.
Регламент ЄС про відновлення природи набув чинності 18 серпня 2024 року. Він передбачає, що до 2030 року щонайменше 25 000 км річок мають повернути до стану вільної течії. Прибирання застарілих дамб і водозливів – один зі способів досягти цієї мети.
Як повідомляв "Телеграф", матіас можна заморожувати, але зберігати його в такому вигляді слід не довше ніж три місяці про строк зберігання. Після розморожування риба може втратити частину соку й смаку, а дуже ніжне філе – стати паштетоподібним.