Щоб уберегтись від бідності і нечистої сили. Що потрібно принести в дім до Різдва

Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах

Перед Різдвом українці готували для оселі речі, яким надавали особливого значення: від обрядового снопа до солом’яних прикрас. За народними віруваннями, вони мали берегти родину, віщувати врожай і приносити удачу.

У Святвечір до хати заносили дідуха, якого також називали дідом. Залежно від місцевого звичаю його розміщували під столом, на столі або під іконами на покуті й залишали до Водохреща.

Дідух із жита, пшениці чи вівса символізував урожай і добробут та був оберегом роду, розповідає бібліотека Уманського національного університету. Для святкового столу також готували сіно або солому, трохи зерна й часник. Сіно та зерно клали під скатертину, а по кутках – по зубчику часнику: йому приписували здатність захищати сім’ю від хвороб і злих сил.

Ще одна різдвяна річ – солом’яний "павук", якого підвішували під стелею або на вікні. Доторкнутися до нього вважали доброю прикметою на удачу. За рухом прикраси навіть передбачали врожай: поворот праворуч обіцяв родині щедрий рік.

Серед регіональних звичаїв були й несподівані: на Галичині перед Святвечором до оселі вносили плуг або ярмо, вірячи, що вони принесуть щастя. А до святкової вечері готували обрядовий хліб – зокрема карачун, який уособлював достаток.

Раніше "Телеграф" розповідав, на який день тижня випадає Різдво і чи буде додатковий вихідний.