Кругла башта, старовинні сходи та візерунчаста плитка: де у Львові захований замок шляхетної родини (фото)

Обриси круглої башти й ступінчастих фронтонів «Ломниці» впізнавані ще зі світлини 1930 року
Обриси круглої башти й ступінчастих фронтонів «Ломниці» впізнавані ще зі світлини 1930 року. Фото Згенеровано ШІ ("Телеграф")

У будинку родини Ревуцьких кожен із трьох синів мав власне помешкання

Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах

Google

На початку 2026 року львівську віллу "Ломниця" знову виставили на продаж за 1,3 мільйона доларів. Будинку понад 115 років, а разом із ним покупцеві пропонували земельну ділянку неподалік Стрийського парку.

Якщо звернути з гамірної вулиці Сахарова, за деревами можна побачити будинок, схожий на французький замок: червона цегла, гостроверхі башти й вікна різної форми. Як змінювалася "Ломниця" і що збереглося в ній від часів перших мешканців, розповів український блогер Кирило Бабченко.

Читайте також: "Мармурові зали та позолочена ліпнина: за дверима звичайного особняка в Одесі захований справжній палац (фото)".

Цегляна вілла за гілками дерев на оголошенні про продаж будинку на вулиці Сахарова
Оголошення про продаж повернуло увагу до історичної вілли

Від напису на фасаді до кімнат Ревуцьких

На світлині 1930 року добре видно силует вілли: над будинком височіє кругла башта з конічним дахом, а обабіч неї здіймаються ступінчасті фронтони. Саме за цими деталями "Ломницю" можна впізнати й тепер, навіть коли частину фасаду затуляють гілки.

Чорно-біла світлина вілли з круглою баштою, ступінчастими фронтонами й лавкою перед будинком
Світлина 1930 року показує, який вигляд мала "Ломниця" майже століття тому

На фасаді досі читається напис "Willa Łomnica", який з’явився там на початку ХХ століття. Цю саму назву можна розгледіти й унизу старої світлини, під зображенням будинку.

Пожовкла світлина вілли з гостроверхою баштою та рукописним написом "Willa Łomnica" внизу
Назва "Willa Łomnica" збереглася і на будинку, і на давній світлині

У віллі мешкала родина Ревуцьких - відомий український шляхетний і мистецький рід, вихідці з якого зробили значний внесок у музику, фольклористику, літературознавство та науку. За спогадами правнучки архітектора, будинок облаштували так, щоб у кожного із синів було своє житло. Як виглядала одна з кімнат у минулому, показує архівна світлина: посередині стоїть довгий накритий стіл, а над ним – стеля з геометричним орнаментом.

Люди за довгим накритим столом у кімнаті з високими вікнами та візерунчастою стелею
Архівна світлина дає змогу зазирнути до однієї з кімнат вілли в минулому

Що збереглося після поділу на квартири

Після приходу радянської влади віллу розділили на окремі квартири. Попри зміни, у будинку залишилися паркет, дерев’яні двері та елементи первісного оздоблення. Серед помітних деталей інтер’єру – зелені засклені двері з напівкруглим вікном над ними.

Зелені двостулкові двері зі скляними вставками й напівкруглим вікном угорі
Засклені дерев’яні двері належать до вцілілих деталей інтер’єру

З роками будинок занепадав, а складна структура власності ускладнювала відновлення. До порятунку вілли згодом долучилася ініціатива "Спадщина.UA", яка допомагала привернути увагу до будівлі та її стану.

Порожня кімната зі світлинами на стінах, вікном із ґратами та відчиненими зеленими дверима
Відновлення приміщень стало б окремим завданням для нового власника

Усередині вціліли й старовинні сходи з точеними балясинами. На підлозі біля них видно плитку кількох кольорів: один геометричний візерунок переходить в інший біля повороту сходів.

Вигляд згори на поворот сходів із дерев’яними поручнями та різноколірною плиткою на підлозі
Старовинні сходи пережили поділ вілли на квартири

Що пропонували покупцеві

Пропозиція охоплювала приблизно 407 квадратних метрів історичної будівлі й понад 30 соток землі. До вартості купівлі майбутньому власникові довелося б додати витрати на відновлення: вілла потребує дорогих робіт.

У 2018 році "Ломниця" отримала статус пам’ятки архітектури місцевого значення. Це означає, що під час відновлення власник має враховувати вимоги до збереження історичної будівлі.

Раніше "Телеграф" розповідав про палац на Хмельниччині, інтер’єри якого вражають незвичним поєднанням стилів — від японського кабінету до Червоної зали.