Нагадує про Росію. В Україні є село з незвичною назвою і розбитими дорогами (фото)
- Автор
- Дата публікації
Через бездоріжжя жителі села добираються до найближчих зупинок пішки або велосипедами
Назва Руських Геївців на Закарпатті зберегла давнє позначення українців. Сьогодні слово "руські" викликає інші асоціації, але жителів села більше турбує не перейменування, а те, як дістатися до сусідніх населених пунктів.
Читайте також: Там ведмедю відірвали вухо. В Україні є село з незвичайною назвою
"Телеграф" розповідає, що відомо про Руські Геївці. Село розташоване серед пагорбів, зелених полів і лісів, неподалік від Малих і Великих Геївців.
Що означає історична назва
Усі три назви мають давнє походження. "Геївці" виводять зі старослов’янського слова "гай" – ліс або гай. На багатонаціональному Закарпатті словом "руські" позначали українське населення, відрізняючи його від угорських, словацьких і німецьких поселенців.
"Слово "руські" в цьому топонімі не є наслідком зросійщення, а підкреслює особливість села – відрізняє його від Малих і Великих Геївців, які населені переважно етнічними угорцями. Руські Геївці – це поселення етнічних українців", – пояснив у коментарі "Телеграфу" журналіст видання UA-Футбол Ігор Семйон.
За спостереженнями Семйона, місцеві розуміють, чому назва сьогодні ріже слух, і не заперечують проти перейменування. Водночас вони просять разом із назвою розглянути й повсякденні проблеми села.
Як село обходиться без школи, садка й медпункту
За даними Вікіпедії, станом на 2017 рік у Руських Геївцях мешкало 110 людей. Село входить до Сюртівської територіальної громади, де компактно проживають етнічні угорці.
Припускаю, що саме тому село отримує дуже мало уваги від місцевої влади й фактично перебуває в занедбаному стані
Ігор Семйон
У селі немає медпункту й крамниці, яка працювала б постійно. Замість медпункту жителі користуються домом місцевого фельдшера, який працює в Ужгороді. Місцеві підприємці відкривають крамницю на кілька годин в окремі дні тижня, коли просять селяни.
У Руських Геївцях немає власних школи й дитсадка. На думку журналіста, село замале для таких закладів. Для нього передбачений шкільний автобус, який може возити нечисленних дітей до навчальних закладів у сусідніх, розвиненіших селах.
Чому до Руських Геївців не їздять маршрутки
Головною проблемою села Семйон називає стан доріг. Через брак нормального асфальту сюди не доїжджають рейсові автобуси й маршрутки. Щоб сісти на автобус або електричку, жителі самі добираються до Цеглівки чи Сюрте – на велосипедах, а часто й пішки.
За припущенням журналіста, місцеві пов’язують стан дороги з роботою піщаного кар’єру неподалік від села.
"Вантажівки, які розвозять звідси пісок по всій території Закарпатської області, а можливо, і за її межі, десятиліттями розбивають дорожнє полотно й нівелюють ті рідкісні спроби клаптикового ремонту, які трапляються час від часу", – розповів Семйон.
Звернення до влади й церква, яку звела громада
Жителі Руських Геївців не раз надсилали посадовцям відкриті листи. За словами Семйона, останнє на час розмови звернення надіслали приблизно за рік до того – тодішньому очільнику Закарпаття Віктору Микиті.
"Щоразу не отримували зворотного зв’язку", – сказав Семйон.
Журналіст також розповів, що громада разом зі священником відносно нещодавно звела в селі православну церкву. На час розмови з журналістом у травні 2026 року вона не підпорядковувалася Православній церкві України (ПЦУ).
Як повідомляв "Телеграф", Кабмін Сергія Корецького вирішив спрямувати 12 млрд грн на добудову майже 30-кілометрової ділянки траси Н-31 і розширення північного обходу Житомира. За матеріалом, ці дороги не належать до першочергових потреб фінансування. Детальніше – у матеріалі про розподіл коштів на дороги під час війни.