Нагадує про Росію. В Україні є село з незвичною назвою і розбитими дорогами (фото)

Читать на русском
Місцеві пов’язують розбиту дорогу з вантажівками з піщаного кар’єру Новина оновлена 21 листопада 2026, 20:55
Місцеві пов’язують розбиту дорогу з вантажівками з піщаного кар’єру. Фото Колаж ("Телеграф")

Через бездоріжжя жителі села добираються до найближчих зупинок пішки або велосипедами

Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах

Google

Назва Руських Геївців на Закарпатті зберегла давнє позначення українців. Сьогодні слово "руські" викликає інші асоціації, але жителів села більше турбує не перейменування, а те, як дістатися до сусідніх населених пунктів.

Читайте також: Там ведмедю відірвали вухо. В Україні є село з незвичайною назвою

"Телеграф" розповідає, що відомо про Руські Геївці. Село розташоване серед пагорбів, зелених полів і лісів, неподалік від Малих і Великих Геївців.

Що означає історична назва

Усі три назви мають давнє походження. "Геївці" виводять зі старослов’янського слова "гай" – ліс або гай. На багатонаціональному Закарпатті словом "руські" позначали українське населення, відрізняючи його від угорських, словацьких і німецьких поселенців.

Знак «Руські Геївці» біля ґрунтової дороги, будинки, автомобілі та канава з водою
Слово "руські" в цій назві не є наслідком зросійщення

"Слово "руські" в цьому топонімі не є наслідком зросійщення, а підкреслює особливість села – відрізняє його від Малих і Великих Геївців, які населені переважно етнічними угорцями. Руські Геївці – це поселення етнічних українців", – пояснив у коментарі "Телеграфу" журналіст видання UA-Футбол Ігор Семйон.

За спостереженнями Семйона, місцеві розуміють, чому назва сьогодні ріже слух, і не заперечують проти перейменування. Водночас вони просять разом із назвою розглянути й повсякденні проблеми села.

Як село обходиться без школи, садка й медпункту

За даними Вікіпедії, станом на 2017 рік у Руських Геївцях мешкало 110 людей. Село входить до Сюртівської територіальної громади, де компактно проживають етнічні угорці.

Припускаю, що саме тому село отримує дуже мало уваги від місцевої влади й фактично перебуває в занедбаному стані

Ігор Семйон

У селі немає медпункту й крамниці, яка працювала б постійно. Замість медпункту жителі користуються домом місцевого фельдшера, який працює в Ужгороді. Місцеві підприємці відкривають крамницю на кілька годин в окремі дні тижня, коли просять селяни.

У Руських Геївцях немає власних школи й дитсадка. На думку журналіста, село замале для таких закладів. Для нього передбачений шкільний автобус, який може возити нечисленних дітей до навчальних закладів у сусідніх, розвиненіших селах.

Чому до Руських Геївців не їздять маршрутки

Головною проблемою села Семйон називає стан доріг. Через брак нормального асфальту сюди не доїжджають рейсові автобуси й маршрутки. Щоб сісти на автобус або електричку, жителі самі добираються до Цеглівки чи Сюрте – на велосипедах, а часто й пішки.

За припущенням журналіста, місцеві пов’язують стан дороги з роботою піщаного кар’єру неподалік від села.

Аерофотознімок водойми, берегової смуги, ґрунтових доріг і кількох автомобілів
Місцеві пов’язують розбиті дороги з роботою піщаного кар’єру неподалік Джерело: Відкриті джерела

"Вантажівки, які розвозять звідси пісок по всій території Закарпатської області, а можливо, і за її межі, десятиліттями розбивають дорожнє полотно й нівелюють ті рідкісні спроби клаптикового ремонту, які трапляються час від часу", – розповів Семйон.

Широка нерівна ґрунтова дорога між кущами та полем під блакитним небом
Вантажівки з піщаного кар’єру десятиліттями руйнують дорожнє полотно Джерело: Ігор Семйон
Розбита дорога з вибоїнами й камінням, край синього автомобіля та зелена рослинність збоку
Стан дороги місцеві пов’язують із рухом вантажівок із піщаного кар’єру Джерело: Ігор Семйон

Звернення до влади й церква, яку звела громада

Жителі Руських Геївців не раз надсилали посадовцям відкриті листи. За словами Семйона, останнє на час розмови звернення надіслали приблизно за рік до того – тодішньому очільнику Закарпаття Віктору Микиті.

"Щоразу не отримували зворотного зв’язку", – сказав Семйон.

Журналіст також розповів, що громада разом зі священником відносно нещодавно звела в селі православну церкву. На час розмови з журналістом у травні 2026 року вона не підпорядковувалася Православній церкві України (ПЦУ).

Невелика церква з червоним дахом і золотим куполом, поруч хрест, дерева та вимощена доріжка
Місцева громада разом зі священником звела в селі православну церкву Джерело: Facebook

Як повідомляв "Телеграф", Кабмін Сергія Корецького вирішив спрямувати 12 млрд грн на добудову майже 30-кілометрової ділянки траси Н-31 і розширення північного обходу Житомира. За матеріалом, ці дороги не належать до першочергових потреб фінансування. Детальніше – у матеріалі про розподіл коштів на дороги під час війни.