Революція в ЄС: що готують для України вже цього року і де знайдуть гроші на підтримку

У вівторок, 6 жовтня, Європейська Комісія представила план підготовки до розширення ЄС. Серед іншого Україні, а також Молдові, Чорногорії та Албанії пропонують поступову інтеграцію до Європейського Союзу ще до набуття повноправного членства. Деталі розповідає "Телеграф".

Тісніша інтеграція дозволить громадянам і бізнесу відчути вигоди від співпраці з ЄС ще до офіційного вступу країни до блоку, обіцяють у Брюсселі. Ідея полягає в тому, що держави-кандидати отримають доступ до окремих частин внутрішнього ринку ЄС та зможуть поглибити співпрацю у стратегічних галузях — енергетиці, транспорті, цифрових технологіях й обороні.

Щодо України, однак, існуватиме виняток з огляду на масштаби та високу продуктивність її сільськогосподарського сектору. Щоб захистити європейських фермерів і зняти занепокоєння умовних Польщі чи Франції, ЄС пропонує суттєво обмежити фінансову підтримку та доступ на свій ринок для чутливих українських сільгосптоварів.

Натомість Союз допомагатиме Києву відновити присутність на його традиційних експортних ринках у третіх країнах, наприклад, в Африці та Азії.

Поступова інтеграція доповнить і підсилить процес вступу, створюючи чіткі стимули для проведення реформ та зміцнення взаємної довіри. Щоб регулярно оцінювати досягнутий прогрес, усувати перешкоди та відкривати нові можливості, Комісія планирує започаткувати з партнерами щорічні діалоги.

Примітно, що в ЄС нарешті пропонують новий підхід до ухвалення рішень, аби зробити цей процес швидшим та ефективнішим. Це вбереже блок, наприклад, від блокування санкцій проти РФ Болгарією чи Словаччиною або від гальмуванню Угорщиною відкриття переговорних кластерів про вступ України.

Замість принципу одностайності (коли рішення мають підтримати всі 27 держав-членів) Комісія пропонує використовувати голосування кваліфікованою більшістю в окремих сферах, таких як санкції, боротьба з податковим шахрайством і заходи в енергетичній політиці. Брюссель також рекомендує застосовувати таке голосування для відкриття переговорних кластерів та ухвалення проміжних рішень у переговорах про вступ.

Якщо ж досягти бажаного рішення на рівні всього Євросоюзу впродовж розумного строку неможливо, пропонується інший механізм — посилена співпраця, яку вже дозволяють чинні договори ЄС.

"Посилена співпраця дає змогу групі, що складається щонайменше з дев’яти держав-членів, налагодити тіснішу взаємодію у конкретній сфері політики… Комісія проаналізує пропозиції, що перебувають на розгляді, аби визначити, у яких випадках така співпраця могла б допомогти подолати тривалу блокаду", – йдеться в комунікації щодо ідеї.

Серед інших запропонованих нововведень — ЄС гарантуватиме, що нові члени дотримуватимуться цінностей і правил блоку ще до їхнього вступу. Знову-таки, враховуючи гіркий досвід Угорщини за керівництва Віктора Орбана, в Комісії прагнуть попередити ситуації, коли країна отримує всі переваги членства, але починає порушувати спільні правила.

Майбутні договори про вступ міститимуть більш надійні запобіжні заходи проти серйозного відступу від зобов'язань, узятих під час переговорів. Комісія пропонує посилити три такі запобіжники — у сферах економіки, внутрішнього ринку, а також юстиції та внутрішніх справ. Йдеться навіть про можливість призупинення права голосу для нової країни-члена в найсерйозніших випадках порушень.

Ще один варіант: протягом обмеженого періоду "новоприбулі" країни можуть взяти зобов’язання не виступати проти рішень ЄС щодо майбутніх розширень чи двосторонніх суперечок. Усі запобіжні заходи будуть тимчасовими та підлягатимуть регулярному перегляду.

Що по грошах? Багаторічна фінансова рамка (MFF) — це довгостроковий бюджет Євросоюзу, який ухвалюють одразу на 7 років (у цьому випадку на 2028–2034 роки). В ньому ЄС заздалегідь розплановує розподіл коштів.

У майбутньому бюджеті вже передбачено кошти під майбутнє розширення, тож фінансовий ресурс для України так само запланований. Для кандидатів, і Києва зокрема, працюватимуть спеціальні інструменти, як-от Global Europe — комбінація грантів, позик та гарантій для проведення реформ і підготовки економіки до плавного переходу.

У Комісії вже передбачають, що, наприклад, захист та комплексне управління зовнішнім кордоном України потребуватимуть належної фінпідтримки. Як і відбудова зруйнованої Росією інфраструктури.

Після приєднання держав фінансування перейде до моделі Національних та регіональних планів партнерства з додатковими коштами у тих чи інших сферах.

Головне правило — гроші в обмін на реформи. Фінансування суворо прив’язане до конкретних результатів: виплата кожного траншу залежить від того, чи виконала країна обіцяні зміни у законах, боротьбі з корупцією, фінансовому контролі тощо. Якщо реформи зупиняються — гроші заморожують або скорочують.

Які наступні кроки? Комісія закликає Європейський парламент і Раду ЄС розпочати відповідні обговорення та підготовку до політичних заходів. Зокрема, викладені ідеї будуть у центрі уваги лідерів блоку під час зустрічі 15–16 жовтня. Європейська Комісія натомість має представити орієнтовні дорожні карти для України, Чорногорії, Албанії та Молдови — за умови, що вони зберігатимуть темп реформ.

"Агресивна війна Росії проти України, зростання нестабільності в сусідніх з Європою регіонах та посилення глобальної конкуренції продемонстрували важливість сильнішої та більш об’єднаної Європи. У цьому контексті розширення є не лише політичною метою, а й геополітичною інвестицією в мир, безпеку та довгострокову стабільність на всьому континенті", – зазначають у Комісії.